Волинський бізнесмен відбирає у дітей відпочинок?

Літо розпочалося. В інформаційному просторі Волині представники влади активно заговорили про відпочинок та оздоровлення дітей. Тема актуальна. Тим паче, що далеко не всі сім’ї сьогодні спроможні оплатити відпочинок — ціни «кусаються». І на цьому фоні під загрозою опинилося відкриття наметового табору Центру туризму, спорту та екскурсій біля села Лище Луцького району. Чому — дізнавалися «Відомості».

Туристична база «Юний турист» біля лісу в селі Лище існує з 1991 року. Відтоді тут постійно відпочивають діти. Як розповів «Відомостям» директор обласного Центру туризму, спорту та екскурсій Олексій Толстіхін, у стаціонарному таборі влітку можуть розмістити не багато діток — до 80 чоловік. Головний акцент роблять на наметовому таборі. Через нього «проходять» до тисячі юних волинян. Відпочивають як обдаровані діти, так і ті, що виховуються у малозабезпечених і неблагополучних сім’ях. Усі необхідні погодження завжди беруть у лісівників.

— Для багатьох із цих діток двотижневе перебування у таборі — єдина віддушина, — зазначив Леонід Толстіхін. — Хто в юнацькому віці не мріяв «відірватися» від батьків, пожити у наметі, зварити кашу на вогні, поспівати ввечері під гітару? Ми все це даємо дітям.
І така радість для тисячі волинян може стати недоступною. Річ у тому, що земельну ділянку напроти туристичної бази віддано в довгострокову оренду знаному волинському бізнесмену Василю Столяру. Це підтвердив «Відомостям» Лищенський сільський голова Василь Шкорупський. Бізнесмен побудував тут шикарний відпочинковий комплекс. До речі, саме цей комплекс унеможливив проведення у нашій області міжнародних змагань із туризму. Бо ж розміщений він на кар’єрах, де юні туристи з України, Білорусі, Литви й інших країн протягом років проводили свої змагання.

Тепер же, за словами працівників центру, бізнесмен претендує і на ліс.

На фото: Залишилось натягти сітку — і в ліс не зайти

— Біля нашої бази по периметру забили стовпчики. Ліс хочуть огородити. Якщо натягнуть сітку, то розбити наметовий табір ми не зможемо, — повідав Леонід Толстіхін. — Кажуть, що тут збираються робити мисливські угіддя. І це біля самісінького Луцька, у зоні, де постійно відпочивають його мешканці! Поряд розташовані ще два дитячі табори!

Отакої! Приватні мисливські угіддя у Гаразджинському лісі? І хто дозволив огороджувати ліс? Ці питання ми переадресували у Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства. Заступник начальника відділу мисливського господарства й ОЗЛ Руслан Люшук запевнив, що все законно.

На фото: На місці наметового табору розводитимуть диких звірів

— «Феміда-Інтер» отримала дозвіл на будівництво біотехнічної споруди. А саме — вольєра для розведення й утримання тварин. Це тимчасова споруда, не постійна. Дотримана процедура й отримані погодження. Для цього «Феміда-Інтер» звернулася до постійних користувачів лісового масиву «Лищенська дача» Луцької районної організації УТМР і державного підприємства «Звірівське мисливське господарство». Підписали договір про співпрацю. Виданий дозвіл на будівництво вольєра на площі 53,2 гектара. Всього ж «Лищенська дача» має 658 гектарів. Так що люди зможуть мати вільний доступ до лісу. До того ж стріляти тут ніхто не буде.

Ми мали нагоду побачити дозвіл на будівництво вольєра. А точніше — два. Вони підписані 25 січня 2010 року начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Богданом Колісником і погоджені тодішнім начальником управління охорони навколишнього природного середовища Володимиром Миркою. Більше, за словами Руслана Люшука, будівництво вольєра ніяких погоджень не потребує. Хіба що залишилось отримати дозвіл на утримання та розведення диких тварин.

Можна погодитися з тезою, що необхідно розводити тварин у природному середовищі. Проте навіщо ж задля тварин кривдити дітей? Адже звірів можна розводити і не біля туристичної бази, і не під самим Луцьком. Лісів у нас є багато. Принаймні, так стверджують у лісовому господарстві. І для тварин простіше знайти місце, ніж для людей. Адже для останніх потрібні відповідні комунікації, дороги тощо. Інша річ, що бізнесову структуру цікавить саме ця територія, оскільки, як уже писалося вище, буквально напроти майбутнього вольєра та туристичної бази розміщена відпочинкова база пана Столяра.

Тож заради кого з лісу витісняють дітей? Хочеться звернути увагу в цьому контексті на ще один момент: договір хоч і тимчасовий, але конкретні терміни у ньому не прописані. Таким чином, понад 52 гектари лісу в Гаразджі можуть на десятки років опинитись у користуванні приватної структури.

На проблему, напевно, варто звернути увагу владі. Адже на Волині дітей оздоровлюється дуже мало. Як зазначив під час однієї з нарад наприкінці минулого року заступник голови ОДА Олександр Курилюк, протягом літнього сезону 2010 року оздоровленням і відпочинком було охоплено лише 52% дітей шкільного віку. А це приблизно 67 тисяч. Він наголосив, що безпосередньо оздоровленням було охоплено лише 8% школярів. Решта відпочивали у пришкільних таборах. Поставлено завдання — більше вивозити дітей за територію шкіл. Але чи виконають його, коли на дитячі табори все частіше накидають оком бізнесмени?