Пенсійна реформа не для людей

Уряд прирікає більшість українців на отримання мінімальної пенсії

У необхідності проведення пенсійної реформи сьогодні ніхто не сумнівається — ні влада, ні громадяни. Тільки от мотиви різні: у влади — зменшити дефіцит бюджету, у громадян — збільшити розмір пенсійного забезпечення. Адже з 13 мільйонів 700 тисяч сьогоднішніх пенсіонерів 2 мільйони 800 тисяч отримують пенсію меншу, ніж 800 гривень, а 4 мільйони 100 тисяч — нижче 900 гривень.

Середня ж пенсія в Україні сьогодні — 1149 гривень. Це межа бідності та виживання. Збільшувати рівень пенсій при солідарній системі пенсійного забезпечення, яка діє сьогодні в Україні, можна за рахунок збільшення відрахувань у ПФ. Зробити це реально двома шляхами — збільшити кількість працюючих або ж збільшити заробітну плату цим працюючим. Перше зробити нереально: вже сьогодні кожних 100 робітників своїми відрахуваннями утримують 88 пенсіонерів. У 2025 році, за прогнозами експертів, один працюючий утримуватиме одного пенсіонера. Підвищувати заробітну плату при нинішньому податковому навантаженні роботодавці також не поспішають. Пенсійна реформа, яку презентує віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, кардинально ситуацію не змінює. Адже у першу чергу вона стосується всіх жінок, більшості чоловіків, які працюють на державній службі, та військових.

Працюємо багато, отримуємо мало

Отже, планується підняти пенсійний вік для жінок із 55 до 60 років. Перехід цей, за словами віце-прем’єра, буде м’яким: поступово додаватимуть до пенсійного віку по півроку впродовж 10 років — до 2020-го. Саме у цьому році жінки виходитимуть на пенсію у 60 років. Кожне таке продовження буде стимульовано: жінці, яка відстрочила свій вихід на пенсію на півроку, до виплат буде додаватися 2,5%.

Збільшать мінімальний період сплати страхових внесків, необхідних для отримання пенсії за віком, з 5 до 15 років, а стаж для отримання мінімальної пенсії становитиме не 20-25, а 30-35 років (для жінок і чоловіків відповідно). Так що працювати для отримання пенсії доведеться більше.

Поступово збільшать до 15 років мінімальний період сплати страхових внесків, необхідний для отримання пенсії по інвалідності, для осіб у віці 32 роки та старше. Це значить, що якщо з українцем у молодому віці трапиться, не дай Боже, біда, то, не маючи необхідного стажу, він не отримуватиме пенсії.

Держслужбовці не постраждають

Чоловіки-держслужбовці виходитимуть на пенсію у 62 роки. Пенсії держслужбовців і прирівняних до них категорій (учені, судді, прокурори, журналісти державних і комунальних ЗМІ й ін.) нараховуватимуться не 90% від окладу, а 80% від рівня заробітної плати. Щоправда, як зазначив Сергій Тігіпко, сьогодні розглядається можливість залишити держслужбовцям, які мають низькі ранги, відрахування у межах 90% їх заробітку.

Розмір пенсії буде обчислюватися з заробітної плати протягом останніх 60 календарних місяців (5 років), а не з 24 (2 років), як було.
Якщо держслужбовець або особа, яка належить до категорії, прирівняної до нього, після виходу на пенсію захоче ще попрацювати (у тому числі в комерційних структурах), то отримуватиме не спеціальну, а мінімальну трудову пенсію аж до припинення трудової діяльності.

Ще у минулому році депутати Верховної Ради відмовилися надати статус держслужбовців учителям. Проте проектом пенсійної реформи планують підняти престижність професій бюджетної сфери — учителів, лікарів, працівників культури. Для них передбачено при виході на пенсію виплачувати грошову допомогу в розмірі 10 прожиткових мінімумів.

Військовослужбовці служитимуть довше

Основне завдання полягало у скороченні деяких пільг, аби унеможливити вихід військових на пенсію у віці 30-35 років (наймолодшому військовому «пенсіонеру» було 29,5 року). Поступово (з кожним роком, продовжуючи на рік) планується збільшити вислугу років для виходу на пенсію з 20 до 25 років.

Але вийти на пенсію, за словами Сергія Тігіпка, можна буде не раніше ніж у 45 років.

Еліта, як завжди, на висоті

Максимальний розмір пенсії, згідно з запропонованим законопроектом, обмежиться 12 прожитковими мінімумами. Таким чином, виходячи з рівня прожиткового мінімуму на 2010 рік (734 грн.), максимальна пенсія складе 8808 грн. Таке обмеження буде стосуватися всіх категорій пенсіонерів, незалежно від того, спеціальна це пенсія чи трудова. Таким чином в уряді пропонують боротися з елітними пенсіями.

Проте, як неодноразово наголошував Сергій Тігіпко, зміни не торкнуться тих, хто вийшов на пенсію до 2011 року, адже закон зворотної сили не має (хоча ми всі свідки, як у жовтні було відмінено Конституцію 2004 року, за якою країна прожила майже п’ять років). Саме тому пенсії не «урізали» для тих, хто сьогодні одержує в місяць 130 тисяч гривень, як, приміром, екс-голова Нацбанку Володимир Стельмах (про це писала «Українська правда»), або ж 38 тисяч гривень, як екс-голова Верховної Ради Олександр Мороз. Та й навіть чинні Президент країни та Прем’єр Міністр є пенсіонерами. Проте розмір їхньої пенсії — таємниця за сімома замками.

Високопосадовці отримують свої позахмарні пенсії з солідарної системи, сплачуючи до Пенсійного фонду, зверніть увагу, внески з фіксованої суми, на сьогодні це 13 тисяч 830 гривень. Зарплати ж вони отримують набагато вищі. І тут для них пільги. До речі, реформа також встановлює «ліміт» для пенсійних внесків. Тільки обраховуватиметься він 17 прожитковими мінімумами. Все, що вище, не оподатковується.

Про що мовчить Тігіпко

Найголовніше ж, про що можна зробити висновок, аналізуючи запропоновані урядом зміни, так це те, що реформою тут і не пахне. Ні, можливо, дефіцит Пенсійного фонду через надцять років і буде подолано. А от отримувати більше мінімальної пенсії переважна більшість українців навряд чи зможе. Чому?

По-перше, запропонована реформа зберігає нерівні умови для розрахунку пенсій. Для держслужбовців — 80% від розміру місячної зарплати, а для інших категорій — 50%. За кожний рік страхового стажу понад 30-35 років установлюється доплата в розмірі 1% мінімального розміру пенсії за віком, але це не що інше, як крадіжка у простих українців 10% їхньої майбутньої трудової пенсії, оскільки додано десять років страхового стажу.

По-друге, зберігається дуже великий відсоток відрахувань у Пенсійний фонд — 35,2% (із них 33,2% платить працедавець і 2% — робітник). Таким чином, втрачається мотивація до збільшення заробітної плати, а значить, більш пристойного життя. Визнаючи проблему непосильних соціальних внесків, уряд пропонує хіба що перенести у майбутньому навантаження від працедавця до робітника та змінити пропорцію внесків на 28,2% і 7% відповідно. В середньому в Європі внески до пенсійних фондів становлять 20% зарплатні.

І по третє, українців позбавляють, по суті, права самим подбати про свою старість. Адже, гіпотетично пропонуючи запровадити обов’язкову накопичувальну систему, яка дозволяє у європейських країнах отримувати пристойну пенсію, реально її введення переносить на невизначений термін — «коли Пенсійний фонд буде бездефіцитним». Спеціалісти кажуть, що це станеться не раніше як за 5-7 років.

Таким чином, в результаті прийняття запропонованих урядом змін українці працюватимуть довше, платитимуть найбільші відрахування на солідарну пенсійну систему, а отримуватимуть і надалі найменшу у Європі пенсію.