Історію Нового року розповість колекція поштових марок і листівок

Історію Нового року розповість колекція поштових марок і листівок

Сьогодні уже мало хто збирає поштові марки, листівки, календарики, конверти, адже прогрес пішов уперед, і нині у спілкуванні та переписці ми надаємо перевагу електронній пошті та мобільному зв’язку.

Автор: Людмила ШИШКО / Джерело: Відомості

Сьогодні уже мало хто збирає поштові марки, листівки, календарики, конверти, адже прогрес пішов уперед, і нині у спілкуванні та переписці ми надаємо перевагу електронній пошті та мобільному зв’язку. А от у радянські часи філателією цікавився чи не кожен п’ятий школяр. Хтось не приділяв цьому заняттю особливої уваги, а для когось воно стало життєвою необхідністю. Одним із таких є лучанин Ігор Гнатюк, який напередодні Нового року завітав у редакцію «Відомостей» і продемонстрував нам частину своєї колекції на новорічну тематику.

69-річний чоловік збирав її, як сам зізнався, з часу, коли себе пам’ятає. Щось купував, щось йому дарували, багато обмінював у своїх друзів, колег. А прищепив йому любов до філателії батько, який також збирав поштову атрибутику й монети. Ігор Семенович каже, що нічого не викидав із батькової колекції, а загалом у нього добра назбиралося, що й не полічити — лише того, що стосується Нового року, має два ящики.

— Ось перша маркована листівка незалежної України з Новим роком, — розгортає свій альбом колекціонер. — А вже у 2008 році наша пошта чомусь перестала випускати листівки з оригінальними марками, можна купити лише немарковані, — розповідає чоловік і зупиняється на найцікавіших екземплярах. — А це — листівки з Новим роком від найрізноманітніших фірм та організацій. Ось, — продовжує, — новорічний лист-привітання від Віктора Ющенка, датований 2001 роком.

Одна з найцінніших листівок, яку нам продемонстрував філателіст, належить його батькові й датована 1938 роком. Вона є найстарішою у колекції. Нею колись кохана привітала батька пана Ігоря з Різдвом. До речі, в той час, за його словами, в основному святкували Різдво, а Новому року приділяли менше уваги.

На фото: перший новорічний конверт незалежної України

Ігор Гнатюк розгорнув інший альбом — із новорічними випусками поштових марок СРСР 1963-1991 років. Є у нього також марки вже нової, пострадянської, Росії, Білорусі, Литви, Канади. І у кожної країни вони є своєрідними. Наприклад, у США — з зображеннями картин відомих художників, у Куби — з дзвіночками, пташками, морськими тваринами і так далі.

— До кожної марки є конверт, — провадить далі колекціонер, гортаючи сторінки альбому. — Тобто у перший день випуску марки виготовляють і конверт під неї. Ось подивіться на перші конверти незалежної України. Зверніть увагу, — продовжує розповідь, — на спеціальні новорічні штемпелі до Нового року та Різдва. У кожного міста вони інші, залежно від того, як спрацювала уява дизайнера, — пояснює Ігор Семенович.

Найбільшою гордістю колекціонера, звичайно, є старі новорічні листівки, конверти післявоєнного часу, на яких переважає тематика космосу. Унікальний екземпляр — перший новорічний конверт незалежної України зі стандартною маркою, на якому зображено бій під Крутами.

На фото: ця листівка датована 1938-м роком

Різдво та Новий рік у колекції Ігоря Семеновича займають лише третю частину. А решта стосується історії Волині, України, спорту, зокрема українського футболу, парашутів, космосу, олімпіад.

Коли на душі стає сумно, або немає настрою, філателіст, за його словами, починає гортати свої альбоми — це його заспокоює. На запитання, чи є серед членів обласного товариства філателістів, куди входить і пан Ігор, молодь, відповів, що так.

— Думав, — розповідає, — це хобі вже своє відживає, однак ні. Як би там не було, але старші колекціонери приводять своїх онуків, і ті втягуються. Хоча, от нещодавно друг розповідав, що пішов у школу на батьківські збори. Думає, візьму пару альбомів, покажу їм, розкажу, що таке філателія. Виступив перед батьками й учнями, і, думаєте, хоч один підійшов, поцікавився? Ні. Їм тільки комп’ютер подавай. Але ж кожна така колекція — це історія.

І справді, по листівках, марках, конвертах можна прослідкувати історію як свого народу, так й інших. Вони — як своєрідний підручник, який не можна ні дописати, ні щось у ньому змінити.

Loading...