Хто найбільше кричить: ловіть злодія, він цим злодієм і є

Коли вживаєш слово «громадськість», то автоматично йде асоціація з людьми, які представляють групу активістів, незалежно від професій, уподобань, захоплень, які намагаються вносити якісь корективи в життя суспільства. А коли мова йде про Громадську раду при голові облдержадміністрації, то сприймаєш цей орган як активного та впливового посередника між громадою та виконавчою гілкою влади.

Скажу відверто, побувавши на двох її засіданнях, отримала повне розчарування в дієвості такої інституції. Зупинимося більш детально. Серед іншого, на засіданні розглядалося питання щодо санаторію «Лісова пісня», а точніше — зловживань, які виявила під час перевірки фінансова інспекція області, що підтверджено актами перевірки, а члени ради, така собі робоча група, виїжджали на місце, аби наочно переконатись у справедливості наведених фактів.

«Відомості» ще в травні  цього року публікували матеріал під назвою ««Лісова пісня»: що ховається за закритими дверима санаторію». Відповідно сподівалися, що ця тема, набувши широкого розголосу, отримає відповідну реакцію з боку правоохоронних органів, влади, а Громадська рада, звісно, добиватиметься, щоб ця тема дійшла до логічного завершення, а саме — винних у зловживанні було покарано або хоча б відсторонено від управління санаторієм.

Насправді все вийшло навпаки. Міліція та прокуратура поки що мовчать, облдержадміністрація теж ніяк не реагує. Голова обласної ради, в компетенції якої перебуває заклад, на зловживання, як завжди, відповів: у нас все добре, санаторій функціонує в нормальному режимі. Принаймні, подібного змісту відповідь надійшла в Громадську раду. А сама Громадська рада, а точніше окремі її представники, а це чотири особи, встигли за цей період навіть працевлаштуватися в санаторій на роботу. Один з них — заступником директора.

А тепер нагадаємо читачам, що ж це за порушення, про які «кричать» ЗМІ та зовсім не реагують ті, хто за службовими обов’язками мав би давати юридичну оцінку подібним фактам та діям з боку адміністрації закладу. А вони кричущі.

Як виявилося за результатами перевірки фінансовою інспекцією області, у санаторії, що належить до обласної комунальної власності, зафіксовано порушень на 700 тисяч гривень. Зокрема, виявлено сім віп-номерів, які офіційно не підпадають під загальне поселення. Тобто, відпочивальників поселяли, кошти брали, але ні в касі, ні на рахунках вони ніде не фіксувалися. Зазначимо, перевірка проводилася за чотири роки. А тепер подумайте, скільки грошей осіло у власній  кишені однієї, а може, — кількох осіб, якщо одна доба, за неофіційними даними, коштувала в межах 500 гривень. Цю цифру назвав головному редактору чоловік, який щороку відпочиває в «Лісовій пісні». Крім того, зауважимо, віп-номери обставлені дороговартісними меблями, але жодної інформації в бухгалтерії про джерело їхнього надходження та їхню вартість немає. Тобто, за які кошти і ким придбані — невідомо. За чутками, частина з цих номерів закріплена за персонами та структурами, які мали би навести лад у фінансовій складовій закладу. Але, зважаючи на «шкурні» інтереси, роблять вигляд, що нічого не відбувається.

Крім того, на території санаторію кілька років стоять збудованими два будиночки на 6–8 персон кожен, в яких теж на період оздоровчого сезону відпочивають люди, і які навіть не знаходились на балансі закладу. Відповідно ніхто офіційно кошти не платив, а значить,  гроші, скоріше за все, осідали в потрібних кишенях. Лише після розголосу цієї інформації в ЗМІ їх поставили на баланс закладу.

Чимало зловживань виявлено і в постачанні продуктів харчування, які «курсували»  від їдальні до ресторану, що знаходиться на території, і навпаки — від ресторану до їдальні. Дуже цікава ситуація з використанням бюджетних коштів на спонсорську допомогу. За статутом заклад має право в рік на спонсорську допомогу витрачати в межах 20 тисяч, адміністрація ж умудрялась тратити до 90 тисяч. Всі чотири роки в одному напрямку — на будівництво однієї і тієї ж церкви.

Дивна ситуація і зі страхуванням санаторію. За законодавством об’єкт страхується за балансовою вартістю, а не початковою. Тут же постійно, з року в рік, страхували  за початковою, відповідно — страхова компанія отримувала більше коштів, ніж передбачено законодавством. А це все гроші платників податків.

Читачам хочемо нагадати, що в 2012 році Волинська обласна рада дозволила керівництву «Лісової пісні» відкрити під заставу нерухомого майна їдальні, балансова вартість якої оцінена в півтора мільйона, кредитну лінію терміном на 1 рік під 1 мільйон гривень. Як ці кошти використані та чи повернуто кредит, наразі невідомо. Є підозра, що санаторій, де досить хороша лікувальна база, можуть довести до банкрутства, а потім якийсь черговий олігарх «прихопить» його за копійки. Як би там не було, але те, що тут коїться, свідчить лише про одне: йдуть серйозні зловживання, однак обласне керівництво, яке мало би контролювати дії підконтрольної комунальної структури, робить вигляд, що нічого серйозного не відбувається.

Тому й не дивно, що окремі члени Громадської ради, покликаної захищати інтереси людей та майно громади, насправді виявились не настільки чесними, як би того хотілось. Побачивши реальні заробітки, не зуміли встояти від спокуси. У будь-якому випадку, довіру людей Громадська рада втратила. А якщо так, то її просто треба розпустити, щоб навіть не створювали подобу активної діяльності. Все це порожнеча, за якою нічого не стоїть.