Ігор ПАЛИЦЯ: Місту потрібні молоді люди, які можуть і хочуть працювати та які знають, що робити

Основні завдання та плани фонду «Новий Луцьк»

— У нас з Олександром Товстенюком є деякі гарні пропозиції від фонду на наступний рік, які ми запропонуємо лучанам, — розповідає Ігор Палиця. — Це нові програми, які хочемо винести на розгляд жителів Луцька.

Фонд виконує всі зобов’язання, які брав на себе, незалежно чи під час виборчого процесу, чи після нього. Сьогодні вже відкрито 15 футбольних шкільних майданчиків, а в рамках проекту «Футбольне поле — у кожну школу» плануємо відкриття їх, протягом наступних двох років,  у кожній школі Луцька. Щороку вітаємо першокласників з першим вересня. Цьогоріч, наприклад, передали першокласникам наплічники та книгу «Рости моє деревце». Ми хочемо хоч трішки полегшити батькам фінансове навантаження. Правда, в деяких школах нам заборонили вітати учнів, хоча я не розумію чому. 

Враховуючи завдання Фонду, в цьому році більше уваги приділимо насамперед покращенню здоров’я лучан, що складається з занять спортом та профілактики захворювань. Хоча це дуже витратна частина, яку важко тягнути не те що нашому фонду, а й міському, й обласному бюджету. 

У який спосіб плануємо провести профілактику захворювань? Ми вирішили, що з цього навчального року фонд «Новий Луцьк» буде фінансово утримувати дитячих лікарів у кожній школі, які працюватимуть на повну ставку. Шкільні медики мають знати своїх дітей, їхні проблеми, щоб можна було вчасно допомогти. Також за свій рахунок обладнаємо медичний кабінет у кожній школі. Фонд повністю бере на себе витрати на матеріали, які будуть необхідні для цього. Також забезпечимо їх препаратами та обладнанням для того, щоб все відбувалось якісно. Крім того, лікарі будуть зобов’язані проводити хоча б раз на місяць профілактичний огляд школярів. 

Є ідеї і по спорту, але ми подумаємо, яким чином це зробити і в яких районах Луцька. Також є бажання збудувати в обласному центрі як мінімум три басейни, один з яких буде олімпійський, і на базі нього за рахунок фонду готувати спортсменів до міжнародних спортивних змагань. Планується один басейн довжиною 50 метрів і два по 25 метрів зі спортивними залами, залами для гімнастики. Важливо, щоб усі лучани долучилися, а ми визначимося, у яких районах це потрібно робити.

— Ми в цьому році облаштуємо 26 майданчиків для занять спортом  у стилі «Street Workout», — додає Олександр Товстенюк. — Також є ще один важливий проект — стосовно питної води. Є пропозиція від Ігоря Петровича встановити 10 бюветів на території міста, де люди могли б цілодобово набирати безкоштовно чистої води та готувати вдома їсти. Бутильована вода постійно дорожчає і, насправді, не є корисною. Ми будемо спілкуватися з людьми, де краще облаштувати такі бювети, щоб у радіусі двох кілометрів людина могла прийти набрати води та принести собі додому.

Кандидат на посаду міського голови

— Я буду пропонувати Олександрові Товстенюку подати свою кандидатуру на посаду міського голови Луцька, — зазначає Ігор Палиця. — Сьогодні ми стикнулися з тим, що залишилися без підтримки міського голови. Без цього фонд не може реалізувати всі заплановані програми. Тому нами було прийнято рішення — місту потрібні молоді люди, які можуть і хочуть працювати та які знають, що робити. Треба вдихнути місту трохи молодої крові. І ми будемо формувати свою команду на вибори. 

З Олександром Товстенюком ми познайомилися в 2011 році та разом почали працювати. Він допомагав мені на виборах у реалізації програм фонду. Враховуючи те, що я багато часу проводив у Києві, запропонував йому очолити фонд. За чотири роки роботи він ні разу не збрехав, жодна копійка не була під сумнівом. 

Розвиток соціальної сфери Луцька

— Була моя ініціатива добудувати музичний фонтан у центрі Луцька. Був навіть проведений конкурс, — розповідає Ігор Палиця. — Але ця ідея померла, тому що міська рада має приймати рішення. Свої всі зобов’язання я пам’ятаю, вони всі будуть виконані, як тільки буде в нас така можливість. Справа не тільки у фонтані. Я не розумію, яким чином виникають висотні будівлі в історичній частині міста. Я не розумію, чому фасади в місті облуплені, а знизу магазини. Я не розумію, чому власники магазинів не привели в порядок ці фасади. У Луцьку має бути багато кольорів, але ці кольори мають бути узгоджені з архітектурним та художнім управлінням міста. А не так, що кожен, як захотів, так розмалював. Мені не подобається центральна вулиця, тому що там немає нічого, що може привести туди туристів. Щодо парку є багато ідей, ми зараз працюємо з голландською компанією з виробництва атракціонів. Я хочу привезти сюди та поставити атракціони, на які з’їжджалися та відпочивали б зі Львова, з Тернополя, з Рівного.

Що стосується будівництва соціальних об’єктів у Луцьку. Я стикнувся з цими проблемами в Одесі. Коли забудовники беруть квартал, то в проекті вказують, що вони побудують багатоповерхові будинки, садочок, школу та замінять всі каналізації, проведуть світло. А закінчується тим, що вони будують будинки та забувають про школи, садочки, залишають старі комунікації. Тому, вважаю, що ці принципи в Луцьку працювати при нашій спільній роботі з фондом не будуть. Хочеш будувати — спочатку садочки, збільшення місць у школі, інфраструктура, а вже тоді — будинки. 

Також у центрі міста має їздити тільки громадський електричний транспорт, а не маршрутки. 

Робота в Одесі

— З самого початку я не відчував комфорту в співпраці з Президентом, — стверджує Ігор Палиця. — За весь рік роботи на посаді керівника Одеської області мені не призначили жодного заступника, хоча ми пропонували по 5–6 кандидатур. Тому після 9 травня написав Президентові повідомлення: «Я свою роботу зробив. Місто мирне, туристи поїхали, вважаю за потрібне просити у вас про відставку». 29 травня мене запросив Президент і назвав наступника. Коли я почув, що це буде Михайло Саакашвілі, то зрадів, що така людина очолить Одеську область. Я думав, що він зараз притягне інвестиції і буде розвиватися регіон навіть під час військових дій на Сході країни. Тому був задоволений, що його призначили, і був би засмучений, якби це був хтось інший. Одесити потім самі дадуть оцінку його роботі. 

Ціна незалежності 

— У нас пройшло 24 роки незалежності, а ми тільки зараз відчуваємо, що нічого не зробили, — підкреслює Ігор Палиця. — Ми зараз бачимо, що в Одесі гімн заспівати вважалося не дуже «комільфо». І спроба заговорити українською не дуже позитивно сприймалася. Тому що були утиски. І утиски не української мови, а утиски російської мови. І ми отримали пружину, яка дала хід назад. Ми отримали закон про мови, який приймали негарно, неправильно. 

Ми маємо підтримувати автентичність кожної нації, а це починається з навчання, з першого класу, з садочка, з соціальних працівників. Тому всім цим треба буде займатися. Інакше ніхто не цінуватиме незалежність. Немає відчуття, що ми українці, а це відчуття треба народжувати. І зараз це робиться. І я переконаний, що ми до цього дійдемо. Відпаде багато дріб’язку, який зараз розповідає, що вони патріоти. У тому числі чиновники, які не хочуть зупинити війну, але кажуть, що вони патріоти. Ми побачимо, хто винен в тому, що це почалося і продовжується. Все залежить від нас, від того, як ми голосуємо. 

Зміни до Конституції

— Понеділок був непростий день для Верховної Ради. Зараз ми багато чуємо звинувачень у тому, хто винен у подіях під Верховною Радою. Ті, хто це зробив, мають відповідати за законом, — наголошує Ігор Палиця. — Перед мітингувальниками стояли хлопці, які воювали на фронті або які завтра поїдуть воювати. Хтось з них міг загинути на фронті, але захистити своїх близьких, а не загинути від осколка гранати у мирному місті. Людей, які робили провокацію біля Верховної Ради, потрібно покарати. Також мають відповідати і ті, хто в такий спосіб намагається просунути зміни до Конституції. 

Половина депутатів проти змін до Конституції, тому що всі прекрасно розуміють, що там вводиться поняття префекта. Це дозволяє одноосібно керувати, з повноваженнями більшими, ніж у будь-кого в цій країні. Префект зможе зупиняти рішення міських чи обласних депутатів, а тому ради не будуть працювати самостійно. Цього ніхто з демократичної більшості не хотів. 

Не зрозуміло нічого з Донбасом. Причина в тому, що все відбувається таємно, ніхто з жителів України не знав, який текст Конституції був поданий у зал для голосування. Тому вчора зробили коаліцію БПП, «Народного фронту» і Опозиційного блоку. Вчора ви побачили, як працює парламент. Опозиційний блок голосував разом з БПП і «Народним фронтом». 

Можливо, Конституцію треба змінювати, але це потрібно робити відкрито, винести свої пропозиції спочатку на розгляд народу, провівши референдум. Це не може робитися кулуарно якоюсь конституційною комісією, куди входить Марчук, Кравчук. Про що вони домовляються, ми не знаємо. Ми потім бачимо Мінські домовленості, які маємо імплементувати в Конституції. Нам треба завершити війну. У нас більше немає ресурсів — ні людських, ні фінансових, ні моральних. 

Вибори у 23 окрузі

— У мене з Ігорем Єремеєвим завжди були нормальні стосунки, — згадує Ігор Палиця. — Ми не були друзями, але ніколи я не вступав з ним ні в які публічні дискусії. Сталася біда. Я вагався, як це буде виглядати морально, коли людини на окрузі немає. Я на 90% схиляюся до того, що мені треба буде піти у Верховну Раду для того, щоб все-таки брати участь у політичному житті країни. Я побачив, як відбувається керівництво країною, коли працював рік губернатором Одеської області. У нас не було за рік ні однієї наради з економічних питань — ні в уряді, ні в Адміністрації Президента. Мене не запрошували з питаннями, яка економічна картина краю, що треба дати, як ви відчуваєте політичний настрій населення? Який би не був Кучма, який би не був Янукович, але країна якимсь чином працювала. Сьогодні це хаос, який може вилитися в те, що відбувається зараз під Верховною Радою.