Василь Вірастюк: Однозначно, переможе найсильніший

Василь Вірастюк: Однозначно, переможе найсильніший

Про неприємні спогади, пов’язані з Луцьком, особливість цьогорічного чемпіонату стронгменів та свій настрій перед ним Василь Вірастюк розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Відомостям».

Автор: Любов ШЕКЕЛЬ / Джерело: Відомості

— Скільки разів спортивне життя Вас, Василю, закидало до Луцька?

—  Чесно кажучи, і не знаю. Точно, що багато разів. Коли змагання (як спортсмен виступав лише один раз, якщо не помиляюся, у 2002), часом і власні справи або проїздом.  

— Розкажіть про свої спогади, пов’язані з нашим містом. Було щось особливе, те, що запам’яталося надовго?

— З Луцьком? Так відразу і не скажу... Щоби хороше… Але в мене була неприємна історія. От саме вона таки дуже запам’яталася, на все життя. Я привіз сюди гроші на автомобіль, в розмірі декількох десятків тисяч доларів, і тут вони вже і застряли. Уже вісім років минуло після тієї ситуацій, а ще й досі не можу забути. З приємного — це тільки самі змагання. Чомусь лише про неприємні спогади зараз можу згадати.

— Цьогорічний Ваш приїзд зумовлений завтрашнім чемпіонатом стронгменів. Не зважаючи на роботу, чи є улюблені місця, які б хотіли відвідати знову?

— Та з Луцьких місцинок я був тільки в замку Любарта. Саме той єдиний раз, коли я виступав у місті в ролі спортсмена, а не судді. Змагання проходили в замку. Це був український турнір, організований на вищому рівні. Самі змагання відбувалися на центральній території біля старовинної церкви. Хоча майданчик не дуже й підходив для змагань, але спортсменам таки вдалося пристосуватися до нерівностей земної поверхні. Дочекалися темноти, ввімкнули світло, було романтично…  Завжди, коли розмовляю з лучанами, тільки й чую від них: «Ой приїжджайте до нас на Шацькі озера», і це всі, кого знаю, пропонують, але я вам скажу, що був одного разу на цих відомих Шацьких озерах, покормив комарів і сказав, що я більше ніколи не приїду. Я не готовий до такого відпочинку. Сидіти та відмахуватися — це не моє.

— Спілкуємося ми з Вами напередодні чемпіонату стронгменів, організованого ГО «Волфест». Ви — головний рефері. Як для себе відкрили цей вид спорту?

— Починав свою спортивну кар’єру я таки з легкої атлетики, а  цей вид спорту відкрився для мене неочікувано. У 2000 році  змінив кваліфікацію, пішов із легкої атлетики, почав працювати у Львові. Мені завжди подобалися саме змагання стронгменів, спробував себе на українських турнірах, хоча на них далеко не ті навантаження, що на міжнародному рівні. Першим серйозним чемпіонатом була Рига. Після нього почав виступати більш на професійному рівні, тренуватися, а тоді, як то кажуть, понесло в цій хвилі.

— Серед учасників чемпіонату є не лише найсильніші українці. Братимуть участь також спортсмени з Польщі та Чехії. Не боїтеся, що Ваші рекорди здолають ці силачі?

— Щодо цього в мене зовсім немає ніяких переживань, про встановлення нових, вищих від моїх, рекордів. В спорті, а тим більше в цьому виді, головне, щоб люди почали та закінчили без травм. А про ті речі, більш матеріальні, я ніколи не переживаю. Не це ж головне.

— Чи бували випадки, коли Ви нагороджували переможців з вищими від Ваших результатами?

— Звісно, що були. І далеко не один раз. Але я завжди тільки щиро тішуся за того спортсмена, який досягнув такого рівня. Немає абсолютно ніякої заздрості.

— Поділіться своїм секретом успішного спортивного виступу.

— В принципі, давати зараз якісь поради щодо того, як треба виступати учасникам, про це вже, мабуть, говорити пізно. Все, що можна було зробити, вже зроблено до цього, говорю про період підготовки. Щось міняти або добавляти треба було саме тоді. Зараз лише спортсменам треба налаштуватися, постаратися вибудувати свою тактику. Бо і в спорті без неї нікуди. Намагатися економити сили, якщо це вдасться (вимовляючи ці слова, мій співрозмовник щиро розсміявся, — Авт.). Хоча, зізнаюся, всі 6 конкурсів цьогорічної програми змагань є надзвичайно важкими. Учасникам тільки набратися терпіння, волі, сили — і вперед.

— За кого будете вболівати?

— Я в принципі не можу за когось вболівати, як би мені не хотілося. У такому випадку моя думка буде суб’єктивною і моє ставлення до того чи іншого спортсмена буде суб’єктивним. Я ж завжди намагаюся судити чесно, нікого не засуджувати. І однозначно — переможе найсильніший.

Ми ж нагадаємо, що сьогодні о 14.00 чемпіонат стронгменів «Найсильніша людина України — 2015» проходитиме в нашому місті на площі біля пам’ятника Т. Г. Шевченку.

Loading...