Володимир-Волинські хлібороби працюють на рекорди

Володимирщина віджнивувала. Цьогорічний урожай зібрали швидко та без втрат, бо цьому й добра погода сприяла. Першими віджнивували хлібороби з ТзОВ «П’ятидні», а їхні врожаї побили всі зернові рекорди минулих років. Уже два тижні, як справили обжинки й у всіх чотирьох відділках, що належать цьому господарству в Луцькому, Локачинському та Іваничівському районах.

П’ятиднівське господарство із десятирічним досвідом знане не тільки в нашому краї — його сільгосппродукцію експортують у європейські та арабські країни. А добрим врожаям сприяють сучасні аграрні технології, сильна технічна база і, звісно, — працьовиті люди. Про це й розмовляємо з головою правління ТзОВ «П’ятидні» Валерієм Дібровою.

— Либонь, не повірите, але з трьох сотень чоловік, котрі працюють у господарстві, багато мають вищу освіту та трудяться на комбайнах і тракторах, частина — незакінчену вищу та середню спеціальну. Більшість молоді, прийшовши до нас вперше, так тут і лишається, бо є добрі перспективи для розвитку. І зарплата в нас немала та умови підходящі. Приміром, за місяць у жнива комбайнер отримує 12-15 тисяч гривень, середня зарплата механізаторів — 5-6. Зі ста одиниць сучасної техніки тільки три радянські комбайни лишилися, та й на них кондиціонери поставили. До слова, контроль за роботою техніки ведеться за допомогою комп’ютерної програми «Джі пі ес». На відділках, щоб не витрачати час на перевезення людей, обладнали гуртожитки з душем, телевізорами, пральними машинами-автоматами, туди щодня гарячі обіди завозимо.

«У «П’ятиднях» гроші не проїдають, тут їх постійно кудись спрямовують», — каже голова правління. Цьогріч збудували новий склад для зберігання 15 тисяч тонн продукції, а в планах — на території тракторної бригади хочуть завершити будівництво насіннєвого заводу, таке підприємство буде єдине на Волині, щоб місцеві та інші сільгоспвиробники із західних регіонів змогли тут купувати елітне насіння зернових, ріпаку, сої. Потужність заводу, кошторисна вартість якого мільйон двісті тисяч євро, — десять тонн насіння за годину або 200 — за добу. Хоча п’ятиднівці зараз платять за насіннєву еліту дві тисячі євро (або 51 тисячу гривень) за тонну. Погодьтеся: гроші чималі й не кожному сільгосппідприємству таке по кишені.

Недавно побудували сучасний агрономічно-інженерний центр із залом на 40 місць — тут усю зиму фахівці проводять різні навчання. Тепер контора сюди перебазувалася, бо й у ній ремонти розпочали.

Добрі відгуки про сучасну техніку почула від комбайнерів Володимира Ткачика, Степана Тарасюка та Станіслава Мазія (на знімку зліва направо), котрі на «Лексіонах Клас» працюють по-господарськи: старанно, відповідально та добросовісно.

Для наймолодшого 22-річного Степана, який мешкає у Бегеті, — це вже третій жнивний сезон. На два роки старший від нього Станіслав живе у П’ятиднях, трудиться в рідному селі уже четвертий рік. У Володимира з Хобултови є добра практика на радянських «Нивах», а тому, каже, що сучасні комфортні зернозбиральні комбайни «Лексіони Клас» ні на які не проміняє. На цій техніці із безшумними кабінами та клімат-контролем у день намолочують до 415 тонн зерна, а в середньому обробляють 40 гектарів. Приміром, Степан Тарасюк зібрав за сезон 4484 тонни зерна, Володимир Ткачик — 4166, Станіслав Мазій намолотив 3990. Ці хлопці працюють з напарниками в трьох екіпажах: до обіду сідає за кермо комбайна один, опісля — інший.

— ТзОВ «П’ятидні» в нашому районі обробляє 15 тисяч 300 гектарів землі — десять років тому мали її трохи більше тисячі, — долучається до розмови головний агроном Роман Цизь. — Маємо ще її в Локачинському, Іваничівському та Луцкому районах. Основною культурою є зернові, ними засіваємо половину від усіх площ, решту займають горох, соя, кукурудза, ріпак, цукрові буряки. Добрі врожаї в німецьких елітних сортів «торілд», «скайнд», «мулан». Озимий ячмінь зібрали на площах 125 гектарів, його врожайність — 85 центнерів на круг, а озима пшениця на окремих площах досягла 120-ти (середні показники 90,6). Підприємство також є лідером у районі та області з врожайності гороху, його зібрано по 47 центнерів з гектара на площах у 900 гектарів. Ця культура покращує родючість грунту, є відмінним попередником для зернових, ріпаку, сої, тому на перспективу площі збільшуватимемо до двох тисяч, бо ще наші боби добре купують в арабських країнах, де вони є основною їжею. Пятиднівські пшениці, ріпак і сою доставляємо у морські порти, а вже звідти їх відправляють за моря-океани — у Китай, Азію.