Правове свавілля судді Ковтуненка

Жінки та діти — цільова аудиторія судді Ковтуненка

Зараз Віталій Ковтуненко живе в будинку, відібраному за банківські борги, викупленому за зниженою ціною під час сумнівних торгів і оформленому за ще більш таємничих обставин на його тещу — Віру Макарівну Смокович. Колишня власниця з двома неповнолітніми дітьми та прикутою до ліжка матір’ю-інвалідом була незаконно виселена й опинилася на вулиці, а зараз намагається відсудити будинок у судді Ковтуненка. Оскільки цю справу протягом останніх місяців часто висвітлювали волинські ЗМІ, не буду вдаватися в деталі. Зауважу лише, що ця історія принесла гучну «славу» судді Ковтуненку. Бо вона демонструє співпрацю банку, суддів, працівників виконавчої служби, представників органів місцевого самоврядування, правоохоронців, але в сумнівному з позиції закону полі. Зокрема, нещодавно стали відомі обставини переоформлення будинку. Оскільки будинок перебував під арештом, то зробити це законним шляхом було неможливо. Тим не менше 21 травня 2015 року на тещу Ковтуненка - Віру Макарівну Смокович — було виписано право власності на згаданий об`єкт. Цікава деталь, яка ймовірно пояснює все: обласне управління юстиції у Волинській області своїм наказом від 8 квітня вирішило провести позапланову перевірку Луцького міського управління юстиції. А після ліквідації державної виконавчої служби та державної реєстраційної служби (постанова Кабміну № 17 від 21.01.2015 року) ці функції були передані Міністерству юстиції та його регіональним підрозділам. Так от, після того, як власником згаданого будинку стала теща Ковтуненка — Віра Смокович, дружина Ковтуненка Віра Смокович — суддя Волинського окружного адміністративного суду скасувала в судовому порядку проведення перевірки. Збіг обставин? Не думаю...

Днями у відділ протидії корупції завітала лучанка — мати двох дітей, яка також має справу з суддею Ковтуненком. За її словами, під час судової тяганини з родичами, які претендували на її майно після загибелі чоловіка, суддя Ковтуненко викликав її в суд поза судовим засіданням і намагався ввести в оману, мовляв, хоче допомогти вирішити суперечку з родичами. Заплутавши жінку в юридичній казуїстиці, суддя продиктував зміст заяви, яку, на його переконання, вона мала оголосити під час судового засідання. Однак, порадившись з адвокатом, жінка дізналася, що така заява повністю суперечила її інтересам і була по суті добровільною відмовою від майна. Під час судового засідання Ковтуненко настирливо схиляв жінку до проголошення заяви, що зафіксовано у протоколах. Таким чином, суддя Ковтуненко гребував суддівською етикою та грубо втручався в хід судових слухань. Але, найцікавіше, що кмітлива жінка не лише відмовилася оголошувати заяву, а й записала на диктофон свою зустріч з суддею Ковтуненком і те, як він надиктовував їй заяву. Наразі диск із аудіозаписом переданий в обласну прокуратуру. Також жінка розповіла, що вже два місяці не може отримати звукозапис судового засідання, а коли звернулася в архів, то їй повідомили, що матеріалів справи у них немає, бо їх забрав суддя Ковтуненко.

На захисті режиму Януковича

Наприкінці грудня 2013 року суддя Ковтуненко судив кількох волинських активістів Євромайдану та депутатів Луцької міської та Волинської обласної рад і ухвалював рішення щодо їхнього арешту, використання електронних браслетів стеження, забороняв брати участь у масових заходах. Нагадаю, 2 грудня 2013 року обурені побиттям студентів у Києві лучани, серед яких — голова ВМГО «Національний Альянс» Майя Москвич і депутат Волинської обласної ради Ігор Гузь, винесли портрети Януковича з приміщення Волинської обласної ради, пронесли перевернутими до Театрального Майдану, повісили їх у такому вигляді на ялинці, а потім спалили.

Після розстрілу Небесної Сотні 22 лютого 2014 року Європейський Союз прийняв рішення про введення персональних санкцій щодо осіб, винних у кровопролитті та переслідуванні активістів. Не чекаючи оприлюднення, громадянські рухи Литви провели мітинг підтримки українського народу, вшанували пам`ять полеглих і склали свій список з майже півтораста винних у трагічних подіях українських чиновників, суддів, олігархів. У цьому списку троє волинських служителів Феміди, зокрема Алла Борнос, Віталій Ковтуненко та його дружина — Віра Смокович, яка потрапила до списку за те, що своїм рішенням заборонила Ківерцівській міськраді висловлювати недовіру Президенту Януковичу, вимагати відставки уряду та позачергових виборів до парламенту, скасувавши відповідне звернення Ківерцівської міської ради від 4 грудня 2013 року.

Як зазначили упорядники списку, сам по собі він не є закликом до переслідування внесених до нього осіб, але активісти вимагатимуть заборони на перебування вказаних осіб на території Шенгену.

Правила дорожнього руху не для судді?

Принаймі таке враження складається з огляду на поведінку Віталія Ковтуненка на дорозі. Зокрема, в цьому мали нагоду переконатися активісти «Самооборони Волині», ставши свідками порушення правил дорожнього руху суддею Ковтуненком. Після російської агресії, щоб унеможливити потрапляння ворожих диверсійних груп, при в`їзді на територію Волинської області самооборонівці встановили блокпости. На одному з них в напрямку «Дорогуськ-Любешів» легковик сірого кольору «Шевроле-Лачетті» не зупинився, як того вимагав знак «Стоп». Міліціонери, які також чергували біля блокпоста, побачивши це, відразу зупинили авто. Водій автомобіля, на вимогу правоохоронців пред`явити посвідчення особи, представився суддею і показав службову посвідку. Ознайомившись з нею, активісти «Самооборони Волині» побачили, що порушник правил дорожнього руху — суддя Ковтуненко. Він проігнорував вимогу міліціонерів пред`явити техпаспорт на автомобіль, мотивуючи відмову нібито неправомірною зупинкою свого авто. Коли ж самооборонівці вирішили зафіксувати суддю-порушника на відео, він поїхав з місця події. Через бездіяльність правоохоронців Ковтуненко не отримав навіть дисциплінарного попередження за порушення правил дорожнього руху, які, як відомо, обов`язкові для виконання всіма учасниками, а ігнорування ними призводить до трагедій часто невинних людей.

Чистий, як сльоза?

З ініціативи активістів відділу протидії корупції «Самооборони Волині» матеріали, зібрані стосовно судді Ковтуненка, ще на початку грудня 2014 року були надіслані у Вищу раду юстиції України, звідти — передані до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), звідки надійшло підтвердження, що за отриманими матеріалами здійснюється перевірка. Зокрема, 10 лютого стосовно шести суддів, серед яких був і Ковтуненко у ВККС було відкрито дисциплінарне провадження.  Між тим сам Віталій Ковтуненко був переконаний, що його діяльність не суперечить займаній посаді. Про це в середині грудня 2014 року він власноруч написав у заяві за місцем роботи, цитую: «Я, Ковтуненко Віталій Володимирович, відповідно до статті 4 Закону України «Про очищення влади» повідомляю, що заборони визначені статтею третьою або четвертою статті 1 Закону, не застосовуються щодо мене». Люстраційна перевірка волинських суддів, серед яких був Ковтуненко, завершилася для нього… нічим. Ймовірно, тому, що у Вищому адміністративному суді України працює рідний брат дружини Віталія Ковтуненка - Михайло Іванович Смокович, рішенням зборів від 25 червня 2014 року призначений заступником голови цього суду. Який, на думку луцьких депутатів, покриває свого родича.

Справа на десятки мільйонів

Між тим днями ЗМІ облетіла звістка про те, що Служба безпеки України у Волинській володіє матеріалами щодо корупційних дій судді Луцького міськрайонного суду, який всупереч вимогам Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ухвалював завідомо неправосудні рішення. Зокрема, в повідомленні прес-служби відомства йдеться: «Служба безпеки України припинила корупційні дії судді Луцького міськрайонного суду, який виносив завідомо неправосудні вироки. Унаслідок його протиправних дій низці державних та комерційних банків України було завдано збитків — не повернуто кредити на суму майже 25 мільйонів гривень. За матеріалами УСБУ у Волинській області прокуратурою розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 375 (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку) та частиною 1 статті 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Зловмисникові оголошено про підозру. Слідство триває». Як виявилося, це ще одна сторінка в професійній біографії судді Ковтуненка. Цього разу він підозрюється в прийнятті завідомо неправосудного рішення в цивільній справі ще у квітні 2011 року. А саме, без дослідження матеріалів справи та поза межами позовних вимог, задовольнивши позовну заяву громадянина до його нібито цивільної дружини, суддя Ковтуненко своїм рішенням посприяв у виведенні з-під заборони відчуження близько 30 об`єктів нерухомості шляхом визнання недійсними укладених з банками договорів іпотеки та застави приміщень на суму близько 25 мільйонів гривень. А щоб приховати свої злочинні дії, суддя Ковтуненко вже в травні 2011 року замінив проголошене в цивільній справі завідомо неправосудне рішення на підробне.

Віталій Ковтуненко і посада судді — несумісні

Дії судді не залишили байдужими луцьких депутатів. На засіданні постійної комісії Луцької міської ради з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, депутатської діяльності, етики та регламенту 23 липня розглядали аморальну поведінку Віталія Ковтуненка на посаді судді Луцького міськрайонного суду. А на сесії міської ради 29 липня обранці підтримали звернення до керівництва держави щодо неправомірності перебування Віталія Ковтуненка, Али Борнос та Віри Смокович на посадах суддів.  Згадали «найяскравіші» епізоди діяльності одіозних служителів Феміди і висловили вимогу до Президента України Петра Порошенка, Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана, заступника Генерального прокурора України Давіда Сакварелідзе, міністра юстиції України Павла Петренка, голови Вищої атестаційної комісії суддів відсторонити Борнос А. В., Ковтуненка В. В. і Смокович В. І. від займаних посад «у зв’язку із недовірою до їхньої діяльності у міської громади».

Хоча це рішення не має юридичної ваги, але воно важливе в моральній площині. Бо несе в собі суспільне засудження тих, хто за визначенням мав би відстоювати Закон, а натомість, прикриваючись іменем України, ставить під сумнів правосуддя в нашій державі загалом. Тому це є першим кроком на шляху очищення судової влади в нашій державі. А правову оцінку діям Ковтуненка на посаді судді, сподіваємося, вже найближчим часом дадуть правоохоронці.

Ганна Стульська, відділ протидії корупції «Самооборони Волині»