Хто хоче знищити підприємство "Волиньторф"

 Ці питання поставили перед обласною владою працівники «Волиньторфу» та вимагають не тільки роз'яснень, а й конкретних дій.

«Нас сьогодні турбує два питання, — каже директор ДП «Волиньторф» Іван Киричик. — Насамперед, чому вкотре це державне підприємство вилучене з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації? А по-друге, чому на рівні області не вирішується питання про погодження земель на видобування торфу?»

В актовому залі підприємства, де запланували зустріч з керівником головного представницького органу краю Валентином Вітром, ніде було яблуку впасти. Спочатку директор Маневицького торфозаводу Володимир Щербачук озвучив цифри, щоб розставити деякі акценти. Він стверджує, що обидва заводи ДП «Волитньторф» постійно нарощують виробництво. 

При проектній потужності виробництва 70 тис. т брикету за рік, в минулому році було вироблено 118 тис. т торфобрикетів. За 6 місяців цього року отримано 4 млн грн прибутку. На підприємстві працюють 400 людей. Середня заробітна плата — 4 тис 600 грн. До слова, люди, які працюють на видобуванні торфу отримують в сезон до 15 (!) тис. грн у місяць. «Вся наша зарплата є прозорою, а не виплачується в конвертах. Тільки в минулому році ми сплатили 8 млн грн ПДФО та ще стільки ж інших податків до бюджетів усіх рівнів», — заявляє Володимир Щербачук. Цими аргументами він переконує, що підприємство, попри економічну кризу, є прибутковим і не претендує на дотації держави. Востаннє державний бюджет підтримував  завод 4 роки тому. Тоді кошти спрямували на модернізацію обладнання.

Керівництво стверджує, що «Волиньторф» поступається аналогічним підприємствам у Європі тільки якістю обладнання. «Технології ж видобування та переробки торфу одинакові, що в нас, що в країнах Прибалтики, в Швеції чи Фінляндії», — продовжує Іван Киричик. На "Волиньторфі" не сумніваються і в необхідності збереження підприємства, переслідуючи стратегічні цілі розвитку України та її енергетичної безпеки. «Тисяча метрів кубічних газу сьогодні вартують 7,5 тис. грн. Їх можна замінити двома тонами торфобрикетів, що коштує 1300 грн», — переконує фінансовими аргументами Володимир Щербачук. Зважаючи на все сказане, у керівників та працівників підприємства виникає резонне запитання до української влади: чому ДП «Волиньторф» вилучене з переліку таких, що не підлягають приватизації і чи збагатіє держава, продавши підприємство з балансовою вартістю 50 млн грн?

Приватизація лякає працівників не тільки з патріотичних мотивів, а й з власних інтересів. Вони не впевнені, що приватний інвестор збереже прозорі зарплати та робочі місця.

Ці побоювання підтверджує своїми міркуваннями біженець з Горлівки Володимир Волошин, який тиждень тому влаштувався на роботу майстром на «Волиньторфі». «У нас на Донбасі зараз дуже непроста ситуація. А починалося все з приватизації шахт. А коло кожної шахти було селище, яке жило з цієї копальні. Прийшли приватні господарі. Що вони зробили в першу чергу? Вони почали звільняти людей з роботи. Вони намагалися собі гроші заробляти, щоб відшкодувати потрачене на приватизацію. Як розвивається селище та як живуть люди, їх не цікавило», — ділиться Володимир Степанович.

Свою принципову позицію щодо приватизації 30 липня сказала Маневицька районна рада, прийнявши відповідне звернення. Голова ради Людмила Веремчук нагадує, що аналогічні рішення приймаються в Маневичах починаючи з 2008 року, відколи держава при різних політичних владах хоче позбутися від «Волиньторфу» як своєї власності. «Ми піднімали питання і про передачу цього об'єкту в комунальну власність: чи то районну, чи обласну, — каже Людмила Веремчук. — У 2012 році в райраду прийшла відповідь з Фонду держмайна про те, що це можна зробити тільки за умови, якщо підприємство двічі не буде продане з аукціону».

Зауважимо, що на розгляді у Волинській обласній раді є проект, внесений Сергієм Слабенком «Про звернення депутатів обласної ради  до Кабінету Міністрів України щодо вилучення державного підприємства «Волиньторф» у складі Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф» з переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації в 2015 році». Про це колективу повідомив голова обласної ради Валентин Вітер та запевнив, що особисто підтримає проект. Таку ж обіцянку перед людьми дала депутат Людмила Кирда. У контексті розгляду питання пропонуватиметься підтримати й звернення Маневицької райради.

Між тим, крім загрози приватизації, «Волиньторф» має ще одну проблему. Голова ОДА Володимир Гунчик не підписує клопотання до Кабміну про відведення земель для видобування торфу. Іван Киричик каже, що зволікання з дозвільними документами, які не можна отримати без цього клопотання, рано чи пізно позбавить «Волиньтроф» сировини. Йдеться про 205 га земель.

Депутат обласної ради Людмила Кирда висловила одне з припущень: "Кажуть, на тих територіях є поклади бурштину, але цього ніхто не довів і не дослідив". Керівництво «Волиньторфу» серед можливих аргументів нинішньої позиції Волинської ОДА називає невизначеність з перспективами форми власності підприємства. Мовляв, ніхто не відає, хто за умов приватизації стане власником «Волиньторфу» і яку політику там вестиме, а, відповідно, рішення призупинити процес виділення землі є резонним. Однак ці аргументи не переконують керівника підприємства. Іван Киричик пояснює, що новому власникові доведеться по-новому оформляти всі ліцензії на видобування та погоджувати відповідні землі. Між тим, «Волиньторф», який витратив 5 років на підготовку технічної документації на торфовища, втрачає дорогоцінний час, адже напрацьовані вже погодження дійсні до 31 грудня цього року. Якщо до того часу не з'явиться розпорядження Кабміну, то «Волиньторфу» доведеться йти на нове бюрократичне коло відстоювання своїх позицій у ряді міністерств та відомств.

Наразі на підприємстві працює незалежний державний аудит, а також робоча комісія, створена розпорядженням голови ОДА. Колектив не проти будь-яких аудитів, бо визнає право держави на ці дії, втім просить, щоб чиновники не перешкоджали роботі підприємства. Сьогодні колектив не знаходить спільної мови з головою Маневицької РДА Андрієм Линдюком. Люди припускають, що саме він дезінформує голову ОДА Володимира Гунчика щодо ситуації з підприємством. Про це говорила очільник місцевої профспілки Аліна Базарнова, продавець торфобрикетів Юдіта Бідун та інші заводчани.  Вони просять голову ОДА зустрітися з ними та вислухати їхню позицію.

«Ми не ставимо питання про фінансування чи бюджетну підтримку. Ми зможемо вижити самостійно. Просто дайте нам «зелений шлях» і землю під видобування торфу. Ми забезпечимо область паливом», — резюмує Іван Киричик.

Як повідомляє сайт Волинської обласної ради, у своїй особистій підтримці колектив запевнив голова облради Валентин Вітер. «Підприємство потрібно зберегти в державній власності. Воно має працювати на користь волинян та держави».