Коштовний хронометр прес-секратаря президента РФ відволік увагу росіян від України
Годинник головного піарника Путіна Пєскова спричинив бум у Мережі.
Минулої суботи, 1 серпня, на весіллі прес-секретаря президента РФ Володимира Путіна та фігуристки Тетяни Навки у нареченого на руці помітили годинник вартістю близько півмільйона доларів. На ціну аксесуара звернув увагу лідер російської опозиції Олексій Навальний.
У ЗМІ та соцмережах це отримало нечуваний резонанс. Звідки у головного піарника Путіна годинник вартістю у чотири його річних зарплати? Один із наближених Пєскова спробував усіх заспокоїти тим, що годинник нібито позичений. Але цю версію трохи згодом спростував сам Пєсков, зробивши ситуацію ще комічнішою. У соцмережах досі активно шукають відповідь, висуваючи все нові й нові версії.
«Апостроф» зібрав найцікавіші дописи і коментарі з цього приводу.
Подробиці скандалу з годинником Пєскова розповів у своєму «Живому журналі» російський блогер Антон Носик.
«Вартість цього годинника у фірмовому магазині — від 620 до 720 тисяч доларів США, тобто від 37,4 до 43 450 000 рублів. Декларований дохід щасливих молодят — 9 184 358 рублів за 2014 рік, тобто $152 195 за офіційним курсом ЦБ РФ. Якраз для таких історій і написана 20 стаття Конвенції ООН проти корупції. Та сама стаття, яку російська влада навідріз відмовляється ратифікувати, посилаючись на презумпцію невинуватості російських чиновників і святість таїнства набуття ними майна», — зазначив він.
«Чарівність цього годинника — у хрестоматійній наочності прикладу. Тому що є, наприклад, квартира віце-прем’єра Шувалова у Лондоні, в приємному сусідстві від усіх британських властей і розвідок. Є навколо тієї квартири купа брехні, удаваних угод, перекладання грошей із однієї кишені в іншу, але в сухому залишку — один простий і загальновідомий факт. До приходу в уряд Шувалов був офіційним доларовим мультимільйонером. І тут цілком доречна презумпція, що його майно, задеклароване або приховане, куплене на доходи від бізнесу. В разі Пєскова, який із 22 років на держслужбі, для такої презумпції місця немає. А є місце для серйозного розслідування обставин, за яких держчиновник так нечувано озолотився. Хто спонсорує красиве життя путінського прес-секретаря й які дивіденди приносить це спонсорство? Рано чи пізно на ці запитання доведеться відповідати. Не тільки Пєскову, але й усім тим, кого тимчасово врятувала від відповідальності відмова Росії ратифікувати Конвенцію ООН про боротьбу з корупцією», — додає Носик.
