Томас Естерман розповів волинянам про автономність європейських університетів

Поважний гість розповів про досягнення проекту АTHENA, що тривав три роки й охопив, окрім країн-членів ЄС, також Україну, Вірменію та Молдову.

«Ми приділяємо увагу всім аспектам університетського життя, а особливо — структурі вишів: яка структура, яка форма є ефективною для поставлених задач. Основне наше завдання — обмін досвідом. Тому це відрізняє нас від інших. Ми ж намагаємося вибудувати своєрідний діалог між представниками влади, університетом і членами асоціації», — зазначив пан Томас.

Гість зауважив, що автономія є важливою для університетів, адже, як показали дослідження, вищі навчальні заклади, які є більш автономними, зазвичай краще себе проявляють у своїй діяльності й надають освітні послуги вищої якості. Також вони мають змогу отримувати більше грошей із різних джерел, оскільки є багато охочих долучитися. Це дозволяє їм виходити на міжнародний рівень. Естерман наголосив, що доволі важливо, чи може вуз самостійно обирати лідера, кадри, використовувати власні фінанси, власну нерухомість, територію тощо. Вагомим елементом автономії вишу є самостійність при відборі наукових кадрів і те, наскільки вільним він є у виборі університетських програм. Він наголосив, що, звичайно, слід враховувати і національний контекст.

Пан Томас розповів про проаналізовані системи освіти: що відбувається в європейських країнах, у яких напрямках впроваджується автономія та на якому рівні перебуває Україна. Країни розділені на три групи. До першої ввійшли Фінляндія, Велика Британія, Естонія, які є найбільш незалежними. До другої — Португалія, Австрія. Україна досі перебуває у третій групі, до якої увійшли країни Східної та Південної Європи, проте Томас Естерман вважає, що із уведенням нового законодавства Україна рухатиметься вгору.

Важливо, аби університет сам вирішував, куди витрачати гроші, а не представники місцевої влади. Більшість проаналізованих систем вищої освіти університетів самі можуть заощаджувати, залучати кошти, робити позики тощо, мають право власності на свої приміщення. Проте зазвичай усі ці процедури супроводжуються бюрократичною тяганиною.

Кадрова автономія університетів — це такий напрямок, коли ВНЗ вільні обирати свою кадрову політику, досі обмеження існують лише у зарплаті працівників. У деяких вузах співробітники мають статус державного службовця, тоді університети не можуть бути самостійними.

Ще однією важливою умовою є можливість вибору мови навчання, і, на жаль, у цій сфері багато обмежень. Але з глобалізацією, з виходом на міжнародний ринок з’являється можливість обирати мову навчання хоча би для спеціальних програм. Найбільш незалежними у цьому плані є знову ж таки північні країни, Україна входить до третьої групи рейтингу, тому саме цей аспект потребує особливої уваги.

Надзвичайно важливо усвідомлювати, що усі напрямки взаємопов’язані. Наприклад, важко розвиватись, якщо немає кадрової автономії, тому процес реформування передбачає узгодження між напрямками. Важливо пам’ятати, що не існує єдиної правильної системи вищої освіти. Історичний, культурний, економічний контексти відіграють важливу роль.

Гість наголосив, що треба розуміти: будь-які зміни — це складний момент, який вимагає дискусій.

Проект АTHENA  підходить до свого завершення, на вересень запланована важлива зустріч у Брюсселі, куди будуть запрошені представники Європейської комісії для того, щоб вони побачили результати.

Пана Томаса запитали, який університет він може поставити за приклад. На це він сказав, що не потрібно шукати відповіді, який із навчальних закладів є найкращим, бо відповіді відрізнятимуться. Закордонний гість порадив, що у нашому разі треба орієнтуватися на університети, які пройшли схожий шлях, і аналізувати, як вони цього досягнули. Нема сенсу звертати увагу на Оксфордський університет, бо у нього зовсім інша історія. Потрібно брати приклад із молодих європейських університетів, які вже пройшли таке реформування. Найкраще орієнтуватися на різні системи вищої освіти.