Пасічник Іван Тижук: Щоб бджільництво стало прибутковим, ним треба «захворіти»

Крім цього, до душі хлопцеві була столярна справа — друге його хобі. І тому ще школярем Іван Васильович уже сам майстрував вулики, робив зі старих ящиків рамки. Сьогодні набутим досвідом та знаннями він охоче ділиться з усіма бажаючими, адже секретів у бджільництві для нього вже нема. А ще лучани та гості міста можуть скуштувати смачного меду з його пасіки та продуктів бджільництва, які Іван Васильович кожного дня продає на Центральному ринку. До речі, пасіка у нього чимала — 72 бджолосім’ї.

— Літератури дуже багато перечитав, у мене є стільки книжок, що вам не передати, — розповідає пасічник. — Але деякі автори просто переписують своїх колег і видають по-новому – це вже я сам попобачив: про те ж саме йдеться, навіть слова в реченнях не змінені.

Кількома нюансами свого ремесла бджоляр поділився з «Відомостями». Виявляється, ніжки, на яких стоїть вулик, довше прослужать і не зогниють, якщо вони виготовлені із дошки волокна, на якій розміщені не вниз, як дерево росте, а навпаки, тобто від пня. Щоб визначити, де у волокон верх а де низ, потрібно дошку покласти у воду на деякий час і там, де від пня, вона на сантиметр потоне, а з тієї сторони, де вершок, деревина води не натягне. Крім того, вулики робити треба з м’якого дерева липи, сосни, але без живиці. Чому? Бо воно більш тепліше: приміром, дуб взимку дуже холодний, як залізо, так само граб. Перед фарбуванням вулик потрібно добре просякнути гарячою оліфою. А до масляної фарби варто додати серебрянку — таким чином відбуватиметься свого роду екранізація вулика і бджоли принесуть більше меду.

— Трошки в димар добавляти прополісу, — розкриває далі секрети бджільництва Іван Васильович. — Також треба брати м’яке дерево — вербу, трухляві пеньочки, але ні в якому разі не фруктові: вишню чи яблуню, — бо той дим буде гарячий і обпалить бджолам крила. Через те, що вони чують запах прополісу, не так кусаються. І коли збираєтеся  дивитися в льоток, то потрібно два-три рази качків диму зробити.

Тоді бджоли починають набирати в себе мед, зігнутися їм стає важко, і жальний апарат не виходить. Чому кажуть: «рій не кусається»? Тому що він набирає на себе до трьох кілограмів меду, можна його скропити і спокійно зібрати руками в роївню й пустити у вулик.

Це цьогорічна вощина, — продовжує чоловік демонструючи нам солодкі соти, з яких просочується пахучий нектар, — бджоли її відбудували і мед занесли, а старі соти я перетоплюю, бо якщо цього не робити, розводяться різні хвороби — гнилець, аскосфероз. Найкраще через три-чотири роки вощину перетоплювати.  

На запитання, наскільки то вигідна справа — розводити бджіл, пасічник відповів, що таки вигідна, але потрібно бути таким собі фанатом цієї справи.

— То треба “захворіти” і мати таку залежність, як алкоголік від горілки, — переконаний Іван Васильович. — Коли у мене людина купує бджоли, рої, я кажу: «якщо ви заболієте, — купуйте, якщо не заболієте, — не купуйте, — вважайте, що ви гроші викидаєте на вітер». Я хочу, щоб мої бджоли жили. Більше того, всі секрети, які набув більш як за 50 років, я розказую — приходьте до мене,  телефонуйте, питайте. Якщо будете думати, що бджоли мед принесуть і вам нічого до цього не треба докладати, то краще не купуйте, бо пропадуть.

Бджіл — «пастися»

Виявляється, Іван Тижук своїх бджіл вивозить «паститися»… Каже, щоб за літо качати по три-чотири рази мед, бджолам необхідне, як коровам, щоб добрий удій давали, хороше пасовисько.

— Я все життя вивозив бджоли, — розповідає пасічник. —  У мене машина своя з причіпом, вантажимо на неї вулики, син допомагає, людей також наймаємо. Цього року пощастило: гречку сіяли недалеко у Ківерцівському районі. Але якщо перед цим на полі були буряки, то туди вести бджіл не варто, адже вони дуже відчувають гербіциди й отрутохімікати і там нектар не збиратимуть. А як правило, буряки підживлюють аміачною водою і різними добривами. Тому я приїжджаю в село і питаю людей, що торік тут було посіяно. Є гречка, яка самоопилюється — з неї меду також не візьмеш. Гречка добре медує, як ночі теплі — 18-20 градусів, тоді вона гарно нектар виділяє, але якщо ночі холодні, гречка медувати не буде. Із золотарника мед духмяний, медує ця рослина, якщо більше 20 градусів, так як фацелія (спеціальний медонос) яка дає до 250 кілограмів меду з гектара.

Сьогодні для багатьох пасічникиків проблемою є великі агрофірми, які обприскують поля, наскільки це небезпечно для бджіл? — цікавимося в Івана Васильовича.

— Пасічник повинен тримати контакт з агрономом, питати, коли будуть обробляти поля, — ділиться своїм досвідом бджоляр. — Від цього бджоли пропадають, тому на той час потрібно закривати бджолосім’ї, наверх набрати сіна чи соломи і закривати льотки. Лише після того, як поле оброблять і хімію добре змиє дощ, — бджоли зможуть брати мед з тієї культури.

Також Іван Васильович свої бджоли вивозив на ріпак. Але й тут є один нюанс. Оскільки ця культура технічна, мед виходить натуральний, але не духмяний. Тому потрібно, щоб біля ріпакового поля росли ще якісь культури, був ліс.

Лікуємось медом

Усім клієнтам на ринку Іван Васильович докладно розповідає про різновиди меду і радить відповідно до потреб покупця: чи посмакувати, чи лікуватися. До прикладу, у гречаному багато заліза, він добрий для печінки, серця, вважається кровотворним. Але якщо болить горло, не варто брати, бо деручкий і ще більше буде подразнювати слизову оболонку. Іван Васильович радить його вживати після їжі по дві чайні ложки в день. До речі, мед цукор в корові не підвищує. Липовий мед трохи важкий на серце, він добрий при простудах. Майський мед вважається дуже цінним — він найкорисніший, бо з різних квітів.

— Мед в холодильнику не зберігати, — радить своїм покупцям пасічник. — Як правило, можна тільки незрілий — він дуже рідкий. Але мед повинен бути густим. Якщо викачаний і він рідкий, по-перше, може забродити, по-друге, потім стає пів-банки густого, а пів-банки зверху рідкого. Тому мед треба качати, коли він зрілий.

Крім меду, Іван Васильович продає настоянку спиртову на прополісі. Каже добре тим, у кого ангіна, кашель, язва, пародонтоз.

— Брати більше половини чайної ложки настоянки, столову ложку води і добавити настоянку кореня аїра, почистити зуби і разів чотири-п’ять це потримати в роті по 5 хвилин, — пародонтозу не буде, — дає уже перевірений рецепт.

Дуже хорошим лікувальним засобом, за словами пасічника, є настоянка з воскової молі.

— Багато інформації про неї є в Інтернеті, вона лікує туберкульоз, пневмонію, задавнений кашель, — розповідає бджоляр. — Вторік жіночка купила у мене воскову міль, а через місяців два знову приходить, каже: «Я в лікарні працюю, різні таблетки, трави, уколи отримувала, але вже рік кашляю і нічого мені не допомагало. Була в церкві, кашляю, одна жіночка каже: купіть міль воскову. За вас буду Богу молитися, ви мене вилікували».

Що таке міль — це шкідник бджільництва, він поїдає віск. Єдиний кишечник, який перетравлює віск, — у воскової молі. Ця ностоянка вбиває паличку Коха, бореться з пневмонією. Зазвичай цієї настоянки потрібно з розрахунку крапля на 5 кілограмів ваги. У мене брат недавно також заробив пневмонію, пішов в лікарню, десять крапельниць поставили, а не вилікували. Відчував себе весь як побитий, не мав сили. Кажу: «бери міль, люди беруть в мене, тож не отрута, випий». Правда, послухав.  Прийшла мама, в якої дитина трьох років, каже: тільки заведе в садок, маля кашляє і смаркає, а коли почала давати дитині по три краплі настоянки, простудні симптоми зникли.

Іван Васильович також радить пилок, який за вітамінним складом у 25 разів сильніший за мед. Його називає божим даром природи. Радить розсмоктувати в день по чайній ложці.

— Із тисячі людей трапляється одна, яка може мати алергію на пилок, — застерігає пасічник. — Я 23 роки торгую, то у мене було двоє людей, які мали алергію.

Є в асортименті Івана Васильовича й перга — бджолиний хліб, який допомагає при інсультах. Також настоянка мертвих бджіл, яка дуже добре розріджує кров, в кого суглоби болять, нею можна натирати.

Іван Васильович готовий з кожним ділитися більш детальною інформацією. Думаю, зацікавлені при особистому спілкування дізнаються не тільки корисні поради, а й почують цікаві смішні історії, які траплялися з бджолярем, почують багато нового про те, як доглядати бджіл, боротися із шкідниками та інше.