Адвокати у справі бійців 51-ої бригади вірять у їхню перемогу

Засідання тривало трохи більше години та переривалось на 20 хвилин для подачі-прийому клопотань адвокатів і підзахисних. Якщо на минулому засіданні військовослужбовці писали заяви до Запорізького центру безоплатної правової допомоги про відмову від адвокатів, то цього разу відповідні клопотання приймав Володимир-Волинський міський суд. Тобто, як і минулого разу відбулись необхідні процесуальні процедури для позбавлення повноважень запорізьких правозахисників і вступу у судовий процес нових адвокатів.

Хоче чергове попереднє засідання могло і не відбутись через те, що один із обвинувачених, у зв’язку зі станом здоров’я не прибув до суду, а це є серйозним порушенням. Та оскільки більшість представників захисту, обвинувачення та самих обвинувачених були не проти продовження судового засідання, розгляд справи таки вирішили продовжити.      

Юристи та правозахисники вже називають це кримінальне провадження прецедентом в судовій практиці незалежної України. Адже досі за статтею 409 Кримінального кодексу України ще не було жодного виправдального вироку. Натомість є обвинувальні рішення суду, пов’язані з визнанням вини військовослужбовцями, які згодом уклали угоди зі слідством та отримали по три роки випробувального терміну. Нагадаємо, що з 42 бійців 51 бригади, які в липні минулого року змушені були покинути бойові позиції та перетнули кордон з Російською Федерацією, двадцятеро підписали угоди зі слідством ще під час перебування у Запоріжжі.

« Їх там тримали протягом двох місяців в казармі, але майже як в тюрмі. Вони знаходились у пригніченому психологічному стані та постійно піддавались погрозам і шантажу. Завдяки активістам, правозахисникам та батькам їх вдалось вирвати з Запоріжжя та перенести розгляд справи у Володимир-Волинський. Після повернення додому жоден з них не підписав угоди», - розповідає адвокат з Запоріжжя Вадим Васильєв, який попри віддаленість суду,  єдиний хто залишився захищати хлопців  з центру надання безоплатної допомоги.

Київський адвокат Олександр Оленченко, який представляє у суді інтереси чотирьох підзахисних, впевнений, що у даній справі відсутній склад злочину, тому ця справа взагалі має бути закрита. Згідний з колегою і правозахисник Анатолій Башловка, якого обурює недолугість обвинувачення: «Якби ми говорили тільки по букві Закону, то прокурору не було б що подавати до суду. У нас є всі підстави для виправдального вироку. І хоча  цей процес обіцяє бути важким, але ми повинні його вистояти і довести на прикладі цих хлопців всю абсурдність подібних обвинувачень. В подальшому це може стати підставою для багатьох інших людей, які знаходяться у подібних ситуаціях і самотужки борються із системою».

Після закінчення судового засідання несолодко довелось військовому прокурору Олександру Курсову – коли  він вийшов з приміщення суду, його обступив натовп активістів, які приїхали підтримати бійців, а також рідні та близькі обвинувачених. До представника обвинувачення лунали різні запитання щодо самого процесу та слідства над хлопцями, на що Олександр Курсов відповів, що у цій справі він лише з травня, тому не може відповідати за те, що відбувалось у Запоріжжі. Мовчки вислуховував прокурор гострі запитання з натовпу  на кшталт «Хто їх замовив?» та пропозиції відмовитись від справи, але розповідь матері підсудного Юлія Бєбнєва, мабуть, таки вразила і самого обвинувача. Вона розповіла, як хлопці телефонували матерям та прощались з життям, бо вони десять днів сиділи в окопах під шквальним обстрілом «Градів» без їжі, води та набоїв.

«Вони їли змій, пили вранішню росу і молились, бо хотіли жити. Коли матері просили військове командування  допомогти хлопцям вирватись з оточення, у відповідь всі розводили руками. А коли наші сини вже були під слідством і розпочалось свавілля військової прокуратури у Запоріжжі, ми поїхали до військового прокурора Матіоса. Я запитала у нього: «За що судять наших дітей?» на що він відповів: «А чому вони залишились живими, в той час, коли в мене сорок хлопців лежить у морзі? Чому вони не з ними там? Були б тоді героями!». Але для чого мені мертвий герой? Мені потрібен живий син!», - не стримуючи сліз розповідає мама підсудного бійця.

А поки тривало підготовче засідання, біля будівлі суду з плакатами та прапорами згуртувалась чимала команда підтримки – під стіни Володимир-Волинського міського суду прибули активісти, волонтери та представники громадських організацій з усієї Волині. Усі, як один переконані – хлопці винні лише у тому, що залишились живими.

«Сьогодні підтримати хлопців прийшло чимало людей, що свідчить про те, що зміни в нашій державі таки відбуваються. Змінюються  самі люди. Адже якщо сьогодні ми не будемо триматись разом, як єдиний міцний ланцюг, то нас просто порвуть», - зазначив колишній військовослужбовець 51 бригади Андрій Хілінський, якого комісували після поранення на Савур-Могилі.

На важливості підтримки суспільства наголосив і адвокат Олександр Оленченко: «У цій судовій справі важливою є активна робота адвокатів, але не менше значення має підтримка громадськості та висвітлення у ЗМІ. Хлопців треба підтримувати та приходити щоразу під стіни суду. Це також збільшить наші шанси на виправдальний вирок».

Наступне засідання суду відбудеться 12 липня, об 11:00. Адвокати обіцяють, що в ході слухання справи на поверхню випливе чимало цікавих фактів та свідчень щодо бойового стану бійців, наказів командування та багато іншого.