В Камінь-Каширському районі планують створити п’ять громад

Камінь-Каширський район чималий, тому й громад відповідно у перспективному плані спроможних територіальних громад на його території утворилося п'ять. Об’єднуватися поліські села планують довкола самого нинішнього райцентру, а ще – Сошичного, Пнівного, Бузаків та Полиць.

Аби поспілкуватися з громадою та розповісти людям, яких змін їм варто чекати після реформи, у район поїхали експерт Офісу реформ Олег Герасимчук, доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління історичного факультету СНУ ім. Лесі Українки Валентин Малиновський, начальник відділу зведеного бюджету та міжбюджетних відносин департаменту фінансів облдержадміністрації Володимир Горщар, керівник навчально-методичного відділу Волинського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Ольга Мойсік.

Із районного керівництва на засіданні – голова райдержадміністрації Валерій Дунайчук, голова райради Віктор Сус, Камінь-Каширський міський голова Василь Бондар, а також депутатський корпус районної і міської рад, посадові особи органів місцевого самоврядування.

Зустріч відбулася у рамках постійно діючого семінару «Децентралізація влади та реформування місцевого самоврядування. Стратегія реформ-2020».

Експерт Офісу реформ Олег Герасимчук після зустрічі зазначив: діалог був справді конструктивним, помітно, що люди знають про зміни, готові до них і відповідно – цікавляться, як із цим далі житимуть.

– У Камінь-Каширському районі нині 31 сільрада. На цій базі формується 5 громад. Якщо відверто, то 3 з них – із центрами у Камені-Каширському, Сошичному та Пнівному – відповідають вимогам Методики, – каже Олег Герасимчук. – Дві інші – Бузаки та Полиці – дещо не підходять під норми Методики. Але під час обговорення люди запропонували ще один варіант – на їхню думку, кращий. Вони замість Бузаків пропонують зробити центр у Черчах. Кажуть, що це село більше.

Словом, загалом у районі ситуацію вирішують. Головне – люди розуміють, що перевага – на їхньому боці, і ця реформа, перш за все, потрібна саме їм.

Дуже великою стане громада, котра об’єднається довкола райцентру. Але влада міста непокоїться, що села, котрі увійдуть до їхнього складу, бідні. Проте експерти людей заспокоїли: мовляв, зважаючи на велику кількість населення та фінансові показники, держава надаватиме їм вагому дотацію.

Валентин Малиновський під час зустрічі нагадав про досвід Польщі, де проведена реформа місцевого самоврядування вважається однією з найбільш успішних. Адже у її результаті утворилася нова система управління, побудована на децентралізації влади. Триступеневе територіальне самоврядування тут не має ієрархічної структури: гміна як базова одиниця, повіт (на українських теренах – район) і воєводство (область) – незалежні одне від одного і разом підпорядковуються нагляду з боку держави у визначених законом рамках.

А фінансово самодостатнє місцеве самоврядування змогло перебрати на себе більшість функцій із забезпечення життєдіяльності громад.