«Лісова пісня»: що ховається за закритими дверима санаторію

Нагадаємо, за ініціативи громадських активістів, зокрема «Самооборони»,  Громадська рада при облдержадміністрації прийняла рішення здійснити перевірку матеріального стану справ у санаторії «Лісова пісня». Приводом стало звернення депутата Шацької селищної ради Миколи Пугача. За його словами, він неодноразово звертався до керівництва області та правоохоронних органів із проханням перевірити роботу комунального підприємства та його керівництва щодо можливих зловживань. Однак його ініціативу постійно ігнорували. Цього разу депутат Пугач нарешті був почутий. Як результат, була створена комісія, котра й виїхала на місце, щоб на власні очі побачити, що ж там відбувається насправді. 

Почнемо з того, що керівника закладу Віктора Карпука на місці не виявилося, пішов у відпустку за власний рахунок. «Віддуватися» за нього довелося заступнику з господарської частини Петру Грицюку. 

А віддуватися було за що. 

Брудні, занедбані номери 

Зазначимо, на сьогодні у санаторії до послуг клієнтів 408 номерів у двох корпусах. Добряча їх частина потребує капітального ремонту й оновлення матеріальної бази. Старі ліжка, що дихають на ладан, тумбочки, які ось-ось розсиплються, до того ж без ручок, обдерті. У душову взагалі не хочеться заходити: труби, крани, кабінка іржаві, боязко до чогось торкатися. Підлога 100-літньої давності. Й усе це коштує ні мало ні багато — 350–450 гривень із однієї особи. Коридори теж потребують господаря: стіни брудні, в багатьох місцях лущиться фарба. На балкон ліпше не виходити. Є загроза провалитись. А ще — потрапити під дощ: діри наскрізь. Обіцяють до відкриття сезону відремонтувати. Можливо, так і буде. Принаймні на окремих балконах стоять риштування для ремонтних робіт.

Шикарні «нічийні кімнати» 

На фоні цієї непривабливої картинки комісія виявила сім номерів, які, як з’ясувалося, чомусь не підпадають під загальне поселення. Для кого вони передбачені, яка ціна, куди йдуть кошти — невідомо. Вони навіть не пронумеровані. Зате вирізняються серед основної маси світлими просторими кімнатами, в яких сучасні нові меблі, нова постіль, рушники, телевізор. На стінах великі розкішні дорогі картини. Приємно вражає і ванна кімната: нові душова кабінка, сантехніка, санвузол. В окремих номерах навіть є свій бойлер. Подбали тут і про махрові халати. 

На запитання, кого поселяють, чіткої відповіді не отримали. «Хтось десь колись заїде», — почули. А в. о. директора санаторію взагалі здивував своєю відповіддю. Виявляється, він уперше дізнався, що в них у закладі є такі ось віп-номери. 

Якщо відверто, аж надто попахує корупцією. Бо якщо номери приховані, то зрозуміло, що ними користуються особливі персони, а в літній період хтось собі в кишеню добряче заробляє.

Супер-помешкання для «віп-гостей» 

Не секрет, що волинська перлина в літній сезон приваблює багато відпочивальників. Їдуть люди звідусіль, і кількість їх на фоні втрати Криму з кожним роком зростатиме. Тільки минулого року тут побувало декілька тисяч осіб. 

Можливо, саме для заробляння коштів у санаторії замість ремонту обношених номерів фінансуються об’єкти, які до цього часу не здані в експлуатацію і не відомо, чи будуть здані. Є якісь відхилення щодо норм спорудження. Йдеться про два дерев’яні двоповерхові будиночки, які виросли два роки тому на території лікувального закладу. За словами працівників, у них теж нікого не поселяють. Насправді, хто був минулого року на озері, той на свої очі бачив відпочивальників, які проживали в цих котеджах. І якщо керівництво стверджує, що споруди офіційно не експлуатуються, значить, людей поселяють неофіційно, на чому й заробляють. Але, ймовірніше, вже у власну кишеню. І це у закладі, який утримується за бюджетні кошти — кошти платників податків. 

Членам комісії вдалося побувати всередині цих будівель. Скажемо, вигляд досить привабливий. Особливо на тлі подертих стін, іржавих ванних кімнат, старих скрипучих ліжок та тумбочок, що у корпусах. Тут усе за вищим класом: сучасні нові меблі, чиста свіжа постіль, рушники, посуд, техніка. На вікнах тюлі. Навіть передбачили мікрохвильовки та чайники, яких не зустрінеш у загальних номерах. Постає питання: для чого повністю обставляти номери, яких нікому не здають? І знову ж таки, а як показують ці витрати у звітах? 

Відповіді, як завжди, немає. Зазначимо, будиночки розраховані на 6–8 осіб. 

Що стосується їдальні, то потрапити туди не вдалося. На місці не виявилося ключниці. А може, просто не хотіли показувати, щоб не виникало багато запитань. Хоча питань, напевно, не на одну статтю кримінального кодексу назбиралось. 

Читачам хочемо нагадати, що у 2012 році Волинська обласна рада дозволила керівництву «Лісової пісні» відкрити під заставу нерухомого майна їдальні, балансова вартість якої оцінена в півтора мільйона, кредитну лінію терміном на 1 рік під 1 мільйон гривень. Як ці кошти використані та чи повернуто кредит, наразі невідомо. Є підозра, що санаторій, де досить хороша лікувальна база, можуть довести до банкрутства, а потім якийсь черговий олігарх прихопить його за копійки. Бо як би не було, але те, що тут коїться, свідчить лише про одне: йдуть серйозні зловживання, однак обласне керівництво, яке мало би контролювати дії підконтрольної комунальної структури, робить вигляд, що нічого серйозного не відбувається.

Автор фото: Волинське агенство розслідувань