ЗМІ: Перед смертю Мозговий хотів зробити сенсаційну заяву
Популярний ватажок терористів мав конфлікти з керівниками «ЛНР», а його батальйон «Призрак» хоч офіційно підпорядковувався Луганську, але реально був заблокований окупаційними військами в Алчевську.
Російська «Новая газета» здійснила реконструкцію передумов загибелі нещодавно убитого ватажка терористів і з'ясувала раніше невідомі обставини.
За даними видання, Олексій Мозговий був одним з найбільш харизматичних польових командирів на підвладній терористам «ЛНР» території. Подібна популярність ґрунтувалась не тільки на його власних бойових заслугах, а й піарі, і звичайно, він вважався «обличчям» терористичної «республіки» в набагато більшому ступені, ніж її маріонетковий «глава» Ігор Плотницький.
«Новая газета» нагадує, що обидва номінальні ватажки «республік» знищували своїх конкурентів, але Захарченко публічно не використовував летальні методи знищення польових командирів – вони просто кудись зникали і з онлайну, і з офлайну. У «ЛНР» же зачистка пішла за іншим сценарієм – наприклад 1 січня 2015 розстріляли і спалили кортеж Олександра Бєднова («Бетмена»), а відповідальність за це відверто взяла на себе банда «прокуратура ЛНР». У Краснодоні роззброїли польового командира «Фому» – обійшлося з сварками, але без стрілянини. «Фома» відправився «на підвал», а його бригада увійшла до складу «народної міліції». «Міністр внутрішніх справ ЛНР» Олег Бугров був заарештований в Петербурзі місцевим УФСБ по справі про постачання контрафактних труб. З бандами «казаків», які контролювали стратегічні населені пункти на територіях, що межують з Росією. На початку грудня 2014 паперові війни вилилися в перестрілки між «казаками» і «комендатурою ЛНР», були вбиті та поранені. Отаман «Козіцин» виїхав до Росії, але його козаки ще довгий час контролювали Красний Луч, Антрацит, Свердловськ, Перевальськ і Зимогір'я.
Під владою Мозгового були Алчевськ з передмістями, які межують вже з зоною АТО. В останні місяці Алчевськ опинився в своєрідній гуманітарній блокаді з боку терористів – там не було навіть бензину. Мозговий намагався не брати участь у всіх цих конфліктах, але й не вступав у «народну міліцію» — не хотів над собою ніякого «куратора».
У березні 2015 року на нього було скоєно перший замах. Тоді відповідальність на себе взяли українські партизани із загону «Тіні». Характерно, що сам Мозговий посміявся над цією версією і сказав, що «його ніхто не затягне в банку з павуками».
20 травня у всіх воєнізованих бандах «ЛНР» голосно оголосили про проникнення українців, і з цього приводу всьому керівному складу дозволили їздити на службу в цивільному одязі. 21 травня до Мозгового в Алчевськ приїжджають перші особи «ЛНР» з вимогою вступити в «народну міліцію» і дають термін до понеділка. Мозговий вирішує піти шляхом Козіцина – тобто втекти до Росії. Про це знали тільки в його оточенні, як і про те, що в понеділок, 25 травня, Мозговий уже планував дати прес-конференцію в Москві.
До вечора суботи, 23 травня, він перебував у своєму штабі і нікуди не збирався, але увечері раптом екстрено виїхав до Луганська разом з охоронцями і прес-секретарем Ганною Асєєвою.
Не доїжджаючи до повороту на Михайлівку, на контрольованій «казаками» території, машина підірвалась на фугасі. «Її обстрілюють з чотирьох точок зі стрілецької зброї, в тому числі з кулемета. Водій, ще живий, встигає повідомити по рації в штаб про напад, забирає із заднього сидіння автомат АКСУ і намагається сховатися. Приблизно через півтори хвилини після обстрілу додзвонюється по мобільному телефону до свого друга, після чого гине від попадання в груди двох куль калібру 7,62 мм і осколкового поранення» – пише видання.
В цей же час під обстріл потрапив мікроавтобус, який їхав з Луганська до Алчевська, і цивільний легковий автомобіль з сімейною парою. Загинуло двоє цивільних.
«Хто були стрільці, що влаштували гучну спецоперацію не вибіркової дії – ще одна загадка українського конфлікту, яка коли-небудь буде розгадана. А поки кожен вільний робити власні висновки, виходячи з відкритих обставин» – зазначає «Новая газета».