Два різні світи українського затримання і полону бойовиків

Ставлення України до затриманих російських спецпризначенців не залишило байдужими навіть росіян. Кремлівські пропагандисти хапаються за голови — байки про жорстоку хунту і органи, на які б мали розібрати ГРУшників — ущент розбиті. 

А українські військові, що побували в полоні на тому боці, нинішнє поводження із затриманими росіянами порівнюють із санаторно-курортним лікуванням. Про це йдеться у сюжеті ТСН.

«Хотів би висловити подяку лікарям, лікарні. За те, що надали мені якісну і професійну медичну допомогу. Врятували руку», — в інтерв'ю російській «Новой газете» затриманий спецпризначенець Єрофеєв не скупиться на подяку українським лікарям за врятоване життя.

У комфортабельному ліжку, просторій палаті, під постійним наглядом медиків. Такий на вигляд український полон. Хоча правильніше говорити — затримання. На противагу російському полону.

Знімати ролики принижень і катувань полонених українців — одна з найулюбленіших справ захисників так званого «руського миру». І говорячи про полон у «ЛНР», «ДНР» чи Росії — навряд чи про них варто згадувати як про щось окреме. Те, що російські військові в Україні — факт давно доведений. Так само як і те, хто розпочав війну.

«В очі мені подивись, тварюка! Звідки ти родом? Житомир? Я тобі обіцяю, я піду під Житомир, і буду цілодобово вас довбати, всією своєю артилерією, всіма своїми танками», — казав на відео російський найманець «Гіві» полоненому комбату Олегу Кузьміних.

Олег Кузьміних і досі в полоні. Відео принижень періодично викладають в Інтернет. Чого тільки варті паради полонених.

«Використовували проводи для комп'ютерів — били, палки гумові міліцейські, пневматична зброя. Навіть був мені знайомий випадок, це коли людині кип'ятильник ставили у руки», — розповідає колишній полонений боєць батальйону «Донбас» Олександр.

Олександр, один із тих, хто пережив ці жахіття. Чотири місяці в полоні, два з яких у підвалі, без виходу на вулицю, медичної допомоги і навіть місця для туалету. Умови, в яких тримають нині російських спецпризначенців, порівнює з курортом і попри все підтримує. Він каже, що ми не звірі, а росіян, опромінених пропагандою, на фронті дивували не раз.

«Коли ми в Червоносільському взяли вісім полонених — два з них було поранено. Обом надалася медична допомога. І один з них, який міг триматися на ногах, навіть почав допомагати перев'язувати наших поранених», — розповідає він.

Про доцільність гуманного ставлення говорять і дипломати. На тлі катувань у так званих «ЛНР» і «ДНР», порушень прав людини на території Росії — тут красномовні не лише історії з льотчицею Савченко чи режисером Сенцовим. Як приклад, до заарештованого незаконно українця Карп'юка вже 14 місяців не пускають нашого консула. Усе це вкотре нагадує два різні світи.

«Ми зобов'язані утримувати цих людей в гідних умовах, гідних людського життя. Це зобов'язання України перед Радою Європи, відповідно до міжнародних хартій. Це зобов'язання перед нашим внутрішнім законодавством», — каже дипломат Богдан Яременко.

Судитимуть затриманих спецпризначенців так само — дотримуючись закону. Про можливий обмін розмов дедалі менше. Докази злочинів і свідчень купа. Стаття — тероризм.