Волинянам розповіли про переваги об’єднання в громади

Про це розповіли у прес-центрі Офісу реформ.

Зустріч була ініційована експертами Офісу реформ – аби допомогти керівникам зорієнтуватися, чого від них нині хоче держава і що обіцяє в результаті добровільного об’єднання.

Директор Офісу реформ Анатолій Пархом’юк окреслив основні вимоги методики, розповів про переваги, котрі у результаті отримає громада, і повноваження, до яких варто бути готовими. І зважаючи на численні зауваження з приводу того, що людей, мовляв, вкотре примушують об’єднуватися, не враховуючи їхній інтересів, наголосив:

– Ми не представники влади, котрі намагаються нав’язати вам власне бачення чи примусити зробити саме так, а не інакше. Навпаки: прагнемо донести інформацію, аби ви, врахувавши вимоги методики, змогли зробити все правильно і в результаті за ті пропозиції проголосували депутати обласної ради та їх прийняли на рівні Міністерства.

Як виявилося, для багатьох присутніх питання нове. Точніше – неопрацьоване на рівні взаємин із сусідами, з котрими й доведеться жити однією громадою. Але є приклад і успішних домовленостей: зокрема в Іваничівському р-ні з центром у самих Іваничах готові жити дружно Заставненська, Мишівська, Соснинська, Заболотцівська, Литовезька, Грибовицька та безпосередньо Іваничівська ради.

Зокрема Литовезький сільський голова Іван Іванчук та Заболотцівський – Олександр Конон так і кажуть: ми вже давно домовилися, маємо співпрацю з поляками, здатні себе забезпечувати. І – жодної боязні перед реформою, повноваження, котрі отримаємо, тільки на користь нашій громаді.

Але кардинально інший стан речей там, де громади малі й віддалені від райцентрів. Сільцівський сільський голова Олег Рибчук не втомлювався повторювати: не може злука кількох бідних громад у результаті дати одну багату чи хоча б спроможну. І в цьому дійсно правда, але тому методика, котру пропонує держава, наголошував заступник начальника управління містобудування та архітектури облдержадміністрації Микола Томчук, не догма, а лише зразок, за котрим треба йти. І якщо є надто віддалені від нинішнього райцентру чи можливого адмінцентру села, тобто не входять у 25-кілометрову

зону, то краще узгодити ці моменти і таки приєднатися до громади, котра може взяти на себе зобов’язання.

Експерти Офісу реформ Оксана Урбан, Олег Герасимчук та Петро Гоцалюк у своїх виступах наводили чимало прикладів успішних змін після реформи близької нам Польщі, роз’яснили і головні законодавчі аспекти.

– Процес об’єднання має пройти три етапи: спочатку ініціювання, після чого має відбутися підготовка рішень, а вже потім – саме рішення щодо об’єднання територіальних громад, – наголосила Оксана Урбан.

Доречними були й зауваження Рожищенського міського голови В’ячеслава Поліщука. Він наголошував: є такі села, котрі навіть після приєднання до їхнього міста не стануть багатшими і навіть тягнутимуть донизу і так не багатий бюджет майбутньої об’єднаної громади, адже, наприклад, до села Сокіл немає дороги взагалі.

– Ми проводили фінансові розрахунки, – каже В’ячеслав Анатолійович. – То вирахували, що дорогу туди зможемо збудувати за 17 років.

І такі питання дійсно складні. Але важко не погодитися з іншим: є перестороги у труднощах процесу реформи, але найбільше лихо для країни, коли нічого й не намагатися змінювати.

Питання грошей – №1. Це логічно і зрозуміло. Тому чимало довелося пояснювати начальникові відділу зведеного бюджету та міжбюджетних відносин департаменту фінансів облдержадміністрації Володимирові Горщару. Тож наголошуємо: об’єднана громада одержує додаткові фінансові та майнові ресурси. Основні: 60% ПДФО (зараз 0%) на власні повноваження, а ще – державні субвенції (медичну, освітню), право розпоряджатися землями на території громади.

Якщо детальніше, то на місцях залишатиметься:

60% податку на доходи фізичних осіб;

25% екологічного податку;

5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів;

100% єдиного податку;

100% податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;

100% податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

Також об’єднані громади перейдуть на прямі міжбюджетні відносини з державною казною (зараз таке – лише в областях, районах та містах обласного значення).