Волинь — у п’ятірці найкращих із лікування інфаркту міокарда

Волинь — у п’ятірці найкращих із лікування інфаркту міокарда
Діагностика роботи серця при фізичних навантаженнях / Фото: Олена СТЕПАНЧЕНКО

Минулого тижня на Волині в рамках реалізації Всеукраїнського проекту «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф» побували головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Хірургія серця і магістральних судин у дорослих» Костянтин Руденко та фахівці Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова й Інституту педіатрії, акушерства і гінекології.

Автор: Олена СТЕПАНЧЕНКО / Джерело: Відомості

Так вважають відомі фахівці інституту Амосова. Минулого тижня на Волині в рамках реалізації Всеукраїнського проекту «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф» побували головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Хірургія серця і магістральних судин у дорослих» Костянтин Руденко та фахівці Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова й Інституту педіатрії, акушерства і гінекології.

Для волинських медиків вони провели цикл лекцій, присвячених питанням діагностики та лікування кардіологічних захворювань. Опісля поспілкувалися із журналістами. Крім професорів із Києва, на запитання представників медіа відповідали головний лікар Волинської обласної клінічної лікарні Іван Сидор та начальник управління охорони здоров’я ОДА Ігор Ващенюк.

— 66–68% українців помирають від хвороб серця, 50 тисяч інфарктів стається щорічно в Україні, й смертність у цій групі становить 20–30%, — розповів Костянтин Руденко. — Ми відвідали 12 регіонів України і ознайомилися із ситуацією щодо надання кардіологічної і кардіохірургічної допомоги. Читали лекції, паралельно відбувалися прийоми дорослих та дітей нашими бригадами, спілкувалися з лікарями-кардіологами, лікарями сімейної медицини, акушерами-гінекологами, педіатрами. Завершена науково-практична конференція, під час якої відбулася жвава дискусія зі спеціалістами-кардіологами, паралельно мали зустріч із мером, заступником голови ОДА, обговорили, які нагальні питання стоять перед кардіохірургією області та в якому напрямку їх вирішувати.

Професор зауважив, що на Волині та ще у чотирьох областях, незважаючи на проблему з централізованим постачанням медикаментів, закупівлею обладнання, хворим із гострим інфарктом міокарда належним чином надають допомогу.

— Якщо в інших регіонах тільки починається робота з лікування гострого інфаркту міокарда, гострого коронарного синдрому та кардіохірургії взагалі, то в області й у Луцьку вже зроблено дуже багато, — сказав професор. — Працює Центр кардіохірургії на базі обласної лікарні, де виконуються операції вже на зупиненому серці. Летальність їх невелика — це свідчить, що є перспективи для цього кардіологічного центру.

Ігор Ващенюк зауважив, що в області, як і в Україні загалом, серцево-судинні недуги мають найвищий рівень захворюваності й смертності, в тому числі в працездатному віці.

— Маємо щорічний ріст захворюваності на інфаркт міокарда, — на сьогодні є можливість його діагностувати, хоча ми ще не досягли потрібного рівня. У Волинський обласний центр екстреної медичної допомоги пересилають до 70 кардіограм у день із районів для того, щоб встановити діагноз, запідозрити інфаркт. І, на жаль, лише 30% хворих із інфарктом отримують сучасне лікування, не в останню чергу це пов’язано з тим, що люди не знають, коли потрібно звертатися. Ми сьогодні були у реанімації, де хворий із інфарктом на п’ятий день після появи болю звернувся до лікарів. Для нас найбільш цінна категорія пацієнтів у перші 3–6 годин, бо тоді можна найефективніше допомогти — ввести ліки, які розчиняють тромб, або зробити втручання, коли вводиться стент-система і відкривається судина — таким чином хвороба виліковується.

Ігор Ващенюк зауважив, що наступного року буде працювати проект Світового банку і стентування в області стануть безкоштовними.

Головний лікар обласної лікарні Іван Сидор додав, що часто пацієнти минають амбулаторію чи районну лікарню і відразу звертаються в обласну, що створює черги. Однак, за його словами, базове обладнання для діагностики серцево-судинних захворювань у районах є.

— У нас є стереотип, що коли два рази на рік лягти прокапатися, то це зарадить хворобі, але все з точністю до навпаки, адже більшість хронічних серцево-судинних захворювань потребує медичної терапії, корекції способу життя, дієти — цим може повноцінно займатися сімейний лікар, тому що кардіолог — це консультант у більш важких випадках, — наголосив Іван Сидор. — На жаль, у нас інститут сімейної медицини недооцінений як державою, так і населенням. Комплексно займатися здоров’ям — це функція сімейного лікаря. Діагностика серцево-судинних хвороб здебільшого не є складною, тому це можуть зробити сімейні лікарі. Є можливість дистанційної консультації.

Начальник управління Ігор Ващенюк доповнив, що в лютому підписав наказ, який регламентує маршрути пацієнта з гострим коронарним синдромом саме для того, щоб «швидка» не думала, куди його везти, й розуміла, в яких випадках хворий має бути негайно доставлений у кардіоцентр. Також цілодобово в диспетчерській швидкої допомоги сидить кардіолог, який займається тільки консультацією.

— Є можливість прямо з машини відправити кардіограму до нього на комп’ютер, — пояснив Ігор Ващенюк. — Це особливо важливо, враховуючи, що більше 70% бригад — фельдшерські. Фельдшер не завжди може повністю правильно розцінити ті чи інші зміни на кардіограмі, тому цілодобово цим займається кардіолог. Уже більше 6 тисяч консультацій було надано.

Довідка
При інфаркті кров перестає надходити до певної ділянки серцевого м’яза. Як правило, цей стан проявляється гостро — в людини виникає стискальний біль за грудиною. Бувають випадки, коли біль локалізується не за грудиною, а зліва в ділянці верхівки серця, з правої сторони грудної клітки. Але у більшості пацієнтів біль локалізований посередині за грудиною, при цьому може бути слабкість, пітливість. На жаль, люди стараються цей біль перетерпіти, намагаються лікувати немедикаментозними засобами, наприклад коньяком, що тільки погіршує стан.
 

Loading...