Оперативник каже, що смерті колишніх регіоналів вигідні всім

Смерть Олександра Пеклушенка вже третя серед відомих регіоналів-нардепів. До цього мертвими знайдені Станіслав Мельник та Михайло Чечетов. Як йдеться в сюжеті ТСН, смерті, дуже схожі на самогубства, косять лави і колишніх можновладців. 

У великій політиці Олександр Пеклушенко з 2002 року. У Раду потрапив по мажоритарці від провладного альянсу «За єдину Україну». За місяць — перекинувся до ПР. Відтоді, її не полишав. У виступах Пеклушенко затято гнув політику ПР.

У листопаді 2011-го очолив запорізьку облдержадміністрацію. ЗМІ його пов'язували з місцевим кримінальним авторитетом — «смотрящим» області — Євгеном Анісімовим. Під час Революції Гідності, запоріжці, які вийшли на Майдан — під вікна кабінету Пеклушенка, не один раз вимагали від нього скласти повноваження. Пеклушенко не раз виходив до протестувальників, але на вимоги не приставав.

Ця смерть — третя, гучна для Запорізького краю. Наприкінці лютого повішеним знайшли мера Мелітополя Вальтера. Його адвокат, заступник керівника міськвідділу міліції — Олександр Бордюга — також помер. Офіційної причини його смерті так і не назвали.

Серед нардепів-регіоналів, смерть Пеклушенка, також третя — цього тижня з вогнестрільним пораненням знайдений Сергій Мельник, до цього — Михайло Чечетов. Екс-колега небіжчиків, Тарас Чорновіл міркує: усі троє були залежними від «покровителів».

«Всі троє, які покінчили поки що життя самогубством, удар ніколи тримати не вміли. Оце одна з особливостей, які їх виділяють», — каже Чорновіл.

Сплеск смертності серед колишніх можновладців завжди йде за зміною режиму. За злочини, скоєні під час його панування, має хтось сплатити — переконує відомий український оперативник Валерій Кур.

«Люди розуміють, що прийде час і треба буде розрахуватися жорстко. Щоб не платила вся родина, вони залишають їм частину крадених грошей, добре ім'я та йдуть з життя», — каже засновник і перший керівник служби кримінальної розвідки УБОП України Валерій Кур.

За його словами, ці смерті можуть бути вигідні всім. Колишнім соратникам, бо їхні таємниці завжди залишаться таємницями, нинішній владі — бо не випливе нічого зайвого та самим правоохоронцям — бо зі смертю підозрюваного можна тихо закрити гучне кримінальне провадження.