Консул Республіки Польща у Луцьку Беата Бживчи: Про статус біженця можуть клопотати навіть особи, які не мають віз

Оскільки Волинь — прикордонна зона, питання перетину кордону, отримання віз для подорожей, на закупи, роботу до Польщі є особливо актуальними. А зважаючи на складну ситуацію в Україні, охочих отримати шанс поїхати до сусідньої держави більшає. Однак зробити це стає щоразу складніше. Про нове у правилах видачі віз, малий прикордонний рух та інше ведемо розмову з Генеральним консулом Республіки Польща в Луцьку пані Беатою Бживчи.

— Про розширення меж місцевого прикордонного руху до «50 км+» говорять із 2009 року, відколи почала діяти програма «30 км+». Усі хвалили її функціонування, говорили про практично відсутність порушень і зауважували, що єдиною проблемою в цій справі є брак згоди ЄС на її розширення. Що на сьогодні змінилося? Коли може бути ухвалене рішення про розширення меж прикордонної співпраці?

— Ми згодні, що місцевий прикордонний рух позитивно впливає на економічний розвиток прикордонних територій. Чинні європейські норми (Розпорядження Європарламенту і Ради ЄС № 1931/06) визначають, що зона місцевого прикордонного руху може перевищувати 30 км від кордону (максимально до 50 км). Проте аналіз acquis communautaire, а особливо остання постанова Європейського суду в справі Шомоді дозволяє зробити висновок, що все ж існує певний простір для дискусій у цьому питанні. Хоча у 2009-му Європейська комісія не підтримала такої ініціативи з боку Польщі, все ж польська сторона розглядає можливість внесення змін до розпорядження 1931/06, які б передбачали перенесення кордонів, що діють нині, на понад 50 км. Під час минулорічних (грудень 2014-го) консульських консультацій, які відбулися у Варшаві, на цю тему розмовляли представники консульських служб обох держав. У таких переговорах Україна може використати додатковий аргумент — форму угоди про місцевий прикордонний рух, яка нині поєднує її з іншою країною ЄС — Угорщиною, де йдеться про значно більшу зону.

— Останнім часом щораз частіше з’являються повідомлення про труднощі з отриманням польських віз українцями. І це відбувається на фоні декларацій Польщі про полегшення їх видачі. Хотілося б дізнатись, у чому причина, якщо така є. Можливо, є неофіційна вказівка МЗС Польщі видавати українцям менше віз?

— Польські консульства не отримували жодних вказівок ані з української, ані з польської сторони стосовно ведення конкретної політики щодо громадян України. Візова політика польської влади щодо громадян України залишається дружньою. Якщо йдеться про саму процедуру одержання національних віз, то протягом 2014 року вона лишалася незмінною. Щодо шенгенських віз у 2014-му Польща запровадила у своїй візовій практиці зобов’язальні правила Єврокомісії, які діють у всіх країнах Шенгенської зони. Саме впровадження такої зміни у перший місяць її дії спричинило зменшення кількості позитивних візових рішень. Нині важко сказати, що існують якісь перешкоди у доступі до віз для громадян України. Навпаки, утримується тенденція збільшення кількості осіб, які клопочуться про отримання візи. У 2014 році польські консульські установи в Україні (незважаючи на необхідність закриття протягом року двох консульств: у Севастополі й Донецьку) видали рекордну кількість віз — 833 тис., тоді як у 2013-му показник становив 720 тис., а у 2012-му — 642 тис. У 2014 році у самому лише Генеральному консульстві РП у Луцьку кількість виданих віз порівняно з 2013‑м збільшилася майже на 50%.

— Нещодавно у переліку документів на візу з’явився новий пункт — бронь готелю. Однак людина не завжди знає, коли саме потрапить до Польщі. Виходить, це дарма витрачені гроші?

— Це нововведення — вимога Європейської комісії, розміщена у документі під назвою «Додаток до рішення виконавчої комісії щодо переліку додаткових документів, які мають подати особи, що клопочуться про отримання візи у Білорусі, Камеруні, Грузії, Молдові, Україні й Об’єднаних Арабських Еміратах», затвердженому в квітні 2014 року у Брюсселі. Якщо у запрошенні з польської сторони буде інформація про те, що суб’єкт, який запрошує, забезпечує проживання, то аплікант звільняється від обов’язку додавати документи з підтвердженням бронювання готелю. Подібною є ситуація, коли сторона, яка запрошує, чітко не заперечить, що не забезпечує проживання.

— Також є нарікання людей, які провадять економічну діяльність, на те, що неможливо подати заявку на сервісі e-konsulat.gov.pl, бо кожного разу ліміти подачі недоступні. Нас запитують читачі: чи є можливість створити окреме вікно для отримання таких віз, як було раніше?

— На жаль, ліміт прийому документів у консульстві обмежений і не може нами довільно змінюватися. Розуміємо, що не всі можуть записатися на подання документів безпосередньо в консульстві. Ми нікого не дискримінуємо, проте й не маємо змоги створити такі умови, щоб щоденно кілька сотень осіб могли подавати документи тільки у нашій установі. Це неможливо з погляду часу й організації.

— Що, у зв’язку з війною в Україні, змінилось у правилах видачі віз чоловікам та чому на сьогодні багато відмов?

— Як я вже раніше розповідала, немає жодних спеціальних принципів та правил, які стосуються чоловіків, так само, як і немає окремих положень щодо жінок. Причини відмов щороку такі ж самі — відсутність обґрунтованої мети й умов виїзду, підроблені документи, недостовірні запрошення. Рівень відмов не змінився і, як і минулого року, становить дещо більше 2%. Чи це масштабні показники, якщо брати до уваги цифру, що показує кількість осіб, які отримують відмови, та загальну кількість прийнятих анкет?

— Чи були випадки, коли громадяни звертались із проханням політичного притулку?

— Таких анкет у нас не подавали. Можливо, з простих причин: особа, яка має візу (не обов’язково конкретний тип візи), може клопотатися про статус біженця або тимчасову охорону на території іншої країни, виявляючи таке бажання в присутності співробітника прикордонної служби.

— Минулого разу ми з вами говорили, що про статус біженця можуть клопотати навіть особи, які не мають віз, а в’їхати в Польщу вони могтимуть, склавши відповідну заяву на кордоні. Скільки таких випадків є? Чи готова Польща до прийому біженців та яким чином забезпечить їм перебування на своїй території?

— Так, дійсно, особа, яка не відповідає вимогам в’їзду на територію Польщі (тобто, наприклад, не має візи), може клопотатися про в’їзд на територію Польщі й отримання там статусу біженця. Проте щоразу рішення щодо надання дозволу на в’їзд приймає комендант пункту пропуску. Ми не володіємо даними, скільки було таких випадків, хоча й пам’ятаю, що в найгірший період (зима 2013/2014) усе ж кілька було. Польща, звісно, має план дій у випадку виникнення великої групи біженців.

— Батьки мають візи у Польщі. Відповідно хочуть виробити візи для дітей, щоб можна було разом поїхати на закупи, однак виникає проблема здачі документів. Як можна вирішити це питання?

— Як я вже раніше зазначала, якщо немає можливості подати візову заяву безпосередньо у консульстві, тоді можна подати документи за посередництвом пунктів прийому візових анкет у Луцьку, Рівному й Тернополі. Період очікування на подачу документів становить максимально кільканадцять днів. Наприклад, згідно з даними станом на 11 лютого, анкету у Візовому центрі в Луцьку після попередньої оплати послуг центру можна подати 25 лютого, у Рівному — 12 лютого, а в Тернополі — 2 березня.

— Яка категорія громадян користується першочерговим оформленням віз? Як реально оформити візи, приміром, журналістам: треба скористатися послугами Візового центру чи достатньо звернутись у консульство?

— Без необхідності реєстрації і одразу ми приймаємо лише осіб, яким необхідно отримати візу в короткий період із приводу раптових обставин, які мотивують мету поїздки. Інших заявників ми не ділимо на категорії та не надаємо їм спеціальних привілеїв щодо терміну розгляду візової заяви. Такі привілеї існують на рівні документів, які вимагаються і є елементом спрощеної візової процедури для громадян України відповідно до Угоди між Європейським Союзом та Україною про візові спрощення.