Чи стане Волинь бурштиновим краєм

Нещодавно Волинська обласна рада зініціювала проведення круглого столу, де обговорювалося болюче й актуальне на сьогодні питання щодо видобутку у нашому краї бурштину. Адже на останній сесії депутати вирішили не розглядати проекти рішень, що стосувалися спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислової розробки покладів янтарю, на території Маневицького району приватними підприємствами ТзОВ «Волинь-Надра», ТзОВ «Волинь-Геологія», ТзОВ «Волинь-Ресурс Плюс», ТзОВ «Волинь Амбер Лтд», ТОВ «Ерідгроу Продакшн», ТзОВ «Третій Регіон», ТзОВ «Екоенергоресурси».

За круглим столом зібралися депутати обласної ради, представники громади, місцевого самоврядування, облдержадміністрації, правоохоронних органів. Адже проблема набула резонансу і постало питання, як не допустити на Волині хаотичного бурштинового клондайку.

Присутні на заході голови сільських рад Маневиччини розповідали, що на теренах їхнього району вже ведеться нелегальний видобуток «сонячного каменя». Лісівський сільський голова Віктор Скороход підтримує облраду в тому, що вона призупинила це питання, бо його потрібно вивчати, прислухатися до думки людей, які повинні мати користь від того, що на їхніх територіях добуватимуть бурштин.

Його колега, сільський голова Будківської сільради Галина Цикалюк погоджується із думкою свого сусіда.

— А то буде так, як із нашими колгоспами: розвалили, розікрали, лишилися руїни, тоді сплеснули руками, — каже Людмила Дмитрівна. — Можуть люди лишитися без землі: земельних паїв, пасовищ, лісів. Перші копачі заїхали на територію три роки тому, але розголосу проблема набула тільки сьогодні, бо нині вже «бєспрєдєл».

Борис Шубич, голова Люб’язької сільської ради Любешівського району, де також є поклади янтарю, звинуватив міліцію у тому, що вона «кришує» нелегальний видобуток. При цьому зауважив, що штраф за таке порушення мізерний, тому не зупиняє копачів.

Голова Маневицької районної ради Людмила Веремчук наголосила, що затягувати із «бурштиновим» питанням не варто, бо воно болюче, адже охочих незаконно видобувати коштовний камінь більшає.

— Знищується ґрунтовий покрив земель, насадження, — розповіла Людмила Володимирівна. — Ми зацікавлені в тому, щоб район мав економічний зиск від видобутку бурштину, але не варто відтягувати. Вже цього року відкрито 23 кримінальні провадження за незаконний видобуток, 12 передані до суду. Загальна сума штрафу — 180 тисяч, але ці кошти надходять у державний бюджет, громада тільки втрачає. Уже в населення з’являється страх, адже приїжджають групи з Києва, з сусіднього Кузнецовська, Рівненщини, на джипах, вечорами перестрівають людей, розпитують.

Радник голови Волиньради Веніамін Туз розповів, що на Житомирщині з цим — справжня біда. Копанням бурштину-сирцю там заробляють навіть школярі. І часто їх засипає землею в тих ямах, але ніхто не зізнається, що ці діти копали янтар. Адже за день можна добути кілька десятків тисяч доларів, тож прикрити цей бізнес їм не вигідно.

Власне, скільки на Волині бурштину — не знає достеменно ніхто. Зі слів Веніаміна Туза, на геологорозвідувальні роботи, аби дослідити 10 тисяч гектарів, потрібно витратити 50–60 мільйонів гривень.

На думку представників круглого столу, контролюючі служби мають подбати про охорону порядку, адже простий селянин не в змозі захистити свій пай чи ділянку для ведення особистого господарства.

Депутат Олександр Свирида зауважив, що рішення призупинити надання дозволу на користування надрами є правильним, адже йдеться про можливе освоєння десятків квадратних кілометрів і тому питання потрібно обговорити у всіх прошарках суспільства.

— Це питання буде успішним тільки тоді, коли врахуються інтереси трьох суб’єктів — держави, зокрема й органів місцевого самоврядування, того, хто добуває, та власників землі у широкому розумінні: землі запасу сільрад, паї, землі державного лісового фонду, — каже Олександр Миколайович. — Тільки збалансувавши ці інтереси та забезпечивши контроль, можна, умовно кажучи, надавати дозволи. Той, хто видобуває, повинен дбати і про соціальну інфраструктуру, і про дороги, бо вони, можливо, будуть зруйновані.

Депутат Віктор Прокопчук додав, що ще у 2012 році вносив пропозицію, щоб при видачі договорів на розробку корисних копалин користувач брав на себе зобов’язання ліквідації наслідків добування. Бо коли він робить геологорозвідку, то знає об’єм того ресурсу, який хоче видобути, шкоду, яку заподіє дорогам, та інше.

На фото: Під час засідання круглого столу

Депутат Віктор Радчук звернув увагу присутніх на те, що в Україні немає чіткого законодавства про видобуток напівдорогоцінного каміння.

— Ми досі користуємося законом про надра, — розповів Віктор Миколайович. — У 2013 році був прийнятий закон про бурштин, але він заветований. Тому я буду просити обласну раду порушити це питання перед Верховною Радою. Можна за основу взяти литовську чи польську законодавчі бази. Думка місцевих рад надзвичайно важлива. Я не хочу, щоб на Волині було так, як на Рівненщині, коли приходять до селянина, який має пай, і кажуть: у мене є автомат і тисяча доларів — або ти підпишеш папір, або ні.

Олександр Свирида дещо заперечив своєму колезі, зауваживши, що законодавчої бази вистачає, натомість не справляються із наведенням порядку правоохоронні органи.

До полеміки долучилася Людмила Кирда:

— Чому наші народні депутати затягують із прийняттям закону про бурштин? Виникає враження, що ці фірми, які зовсім недавно створені (йдеться про приватні підприємства, які хотіли отримати дозвіл на користування надрами), хочуть узаконити незаконне. Ми не знаємо, який у них потенціал, який статутний фонд і так далі. І ми є свідками того, що жителі Маневиччини стали заручниками незаконного видобутку бурштину. Місцеві жителі не можуть зайти в ліс. На Маневиччину прийшла екологічна біда. Треба вносити зміни на законодавчому рівні.

Отож питання залишається відкритим, але обласна рада його загострила, і воно вже під контролем громадськості.