Льотчик-випробувач закупив для луцьких дітей, хворих на діабет, медикаменти

«Відомості» на своїх сторінках уже порушували проблему дітей, хворих на цукровий діабет. Ми писали, що минулого року в Луцьку батьки об’єдналися в громадську організацію «Інсулін», щоб разом боротися за покращення рівня лікування й діагностики недуги. Минулого тижня вони зібралися, щоб отримати медичні засоби, які їм закупив разом зі своїми колегами льотчик-випробувач 1-ї категорії Олександр Лиходід. Небайдужі пілоти придбали медикаменти (голки до шприц-ручок, тест-смужки, ланцети) в ОАЕ на суму понад 40 тис. грн. Тож 30 діток отримають необхідні медзасоби.

Голова ГО «Інсулін» Ірина Аксеновська перед початком вручення медикаментів зауважила, що запросила журналістів на засідання не для піару. Вона сподівається, що після висвітлення проблем, які нині існують у сім’ях, де є хворі діти, можливо, відгукнуться небайдужі люди, що мають гроші та готові допомогти.

Саме так було й із Олександром Лиходідом. Він у Інтернеті побачив сюжет про те, як активісти ГО «Інсулін» на прийомі у Луцького міського голови порушували питання, що стосуються профілактики, діагностики та лікування цукрового діабету в дітей. Адже сьогодні за кошти державного бюджету хворі отримують тільки інсулін, і то з «Новорапідом» (один із його видів) виникали перебої у постачанні.

— Мабуть, пілота вразила наша наполегливість, — розповідає Ірина Аксеновська, — тому й вирішив разом зі своїм екіпажем нам допомогти. Знаю, що у нього самого син хворий на цукровий діабет. Крім того, про свої потреби ми вирішили розповісти Червоному Хресту в Арабських Еміратах. Олександр Лиходід організував відправку нашого листа. Однак відповіді ще не надходило.

Голова ГО «Інсулін» повідомила, що сьогодні, зважаючи на подорожчання ліків на 50%, сім’я повинна віддати близько трьох тисяч на необхідні медпрепарати, і це крім інсуліну та ліків від різноманітних ускладнень, що виникають унаслідок діабету.

— Чотири смужки в день іде, — розповідає мама хворої дівчинки. — До нашого глюкометра упаковка вартує 400 грн, а їх потрібно дві. Так само голки треба міняти — за правилом, необхідно колоти щоразу новою, але так ніхто не робить: економлять. Так само ланцети, якими палець пробивається, треба змінювати — от і виходить до трьох тисяч. Дитина вимагає особливого догляду, дуже погано, наприклад, коли на грип захворіє.

На запитання, що отримали безкоштовно від держави, мама відповіла:

— Смужки давали ще у серпні, але не до такого глюкометра, як наш, а до гіршого, що неправильно показує. І смужка кожна бракована була. Інсулін є, хоча казали, що з «Новорапідом» якісь були перебої, але ми приймаємо інший. Лікар вираховує дози і видає не із запасом, а так, щоб тільки вистачило.

Ще раз перед журналістами Ірина Аксеновська загострила питання санітарно-курортного лікування таких дітей. Адже в Україні є тільки один спеціалізований санаторій «Миргород», який приймає хворих на діабет, і до того ж, щоб відправитися туди за кошти соцстраху, один із батьків повинен працювати і сплачувати податки.

— Не можемо добитися, щоб діти мали профілактику незалежно від того, працює мама чи ні, — каже пані Ірина. — Є сім’ї, де тато інвалід і мама сидить удома по догляду за дитиною, — виходить, що їм ніколи не можна отримати путівку. Грошей, щоб її придбати, а це 7 тис. грн на одного, такі родини не мають. Ми на Верховну Раду через депутата Івахіва просили винести це питання. Однак на сьогодні воно відкрите. Написали три листи й у МОЗ — отримали відповіді ні про що. Але є один позитивний момент — нещодавно у Києві вийшли на Міжнародну діабетичну асоціацію України, яка люб’язно взяла нас у свою команду. Отож ми вже не самі, надіюся, це членство допоможе нам вирішувати свої проблеми.

Серед плюсів діяльності громадської організації її голова назвала й те, що тепер у 13 школах Луцька, де вчаться хворі діти, з медсестрами було проведено інструктажі та виділено глюкометри. Адже нещодавно був неприємний випадок, коли восьмирічна дівчинка мало не впала у кому. А медсестра замість того, щоб дати дитині воду із цукром, використовувала нашатир.

Також у Луцьку продовжує роботу «Школа адаптації хворих на цукровий діабет», де вчать дітей самоконтролю, щоб вони знали все про свою хворобу і правильно себе поводили у побуті та школі.

Довідка

Лиходід Олександр Володимирович

Льотчик-випробувач 1 класу, воєнний льотчик, полковник ВПС. Народився у Запоріжжі (1954 рік). Зараз проживає в Ірпіні (Київська область). Із 1971-го по 1975-й навчався в Тамбовському вищому авіаційному училищі на факультеті пілотування й експлуатації літальних апаратів. Проходив службу в частинах ВПС — командир корабля, командир ескадрильї, командир загону. Літав командиром Ту-16 з 22 років. У 1994-му звільнився за власним бажанням із посади старшого льотчика-інспектора Повітряної армії. У 1995-му прийнятий в АНТК ім. О. К. Антонова. Загальний наліт — понад 9000 год, із них випробувальний — 1500 год.