У Луцьку відкриють пункт збору відпрацьованих енергозберігаючих ламп і батарейок

За 2011 рік в атмосферу Волинської області було викинуто 14,5 тисячі тонн шкідливих речовин – це майже 70 кг на кожного мешканця. В області накопичено близько 2,5 тисячі тонн небезпечних відходів, що потребують знешкодження і утилізації. Про це на "круглому столі" повідомив начальник відділу екології Луцької міської ради Борис Сорока.

Найбільш поширеними сьогодні ртутновмісними відходами є відпрацьовані люмінесцентні лампи та батарейки, виробники вказують, що їх не можна не викидати разом з іншим сміттям.

- Щодня в Україну ввозиться 10 тонн батарейок і приблизно така ж кількість кожного дня потрапляє у смітники. 100% опитаних лучан користуються батарейками і майже половина - 47,6% - використовує енергозберігаючі лампи, - розповів директор громадської організації «Волинський інститут підтримки та розвитку громадських ініціатив» Петро Лавринюк.

Громадські активісти провели дослідження, чи обізнані лучани з небезпечністю ртутновмісних приладів, які є практично у кожному домі, офісі, магазині, і як з ними поводяться.

- На питання, чи вважають вони себе екологічно свідомими громадянами, понад 68% опитаних лучан відповіли ствердно, - зауважив Петров Лавринюк. – При цьому майже 62% респондентів зізнались, що викидають використані прилади з вмістом ртуті на смітник, 16,7% - зберігають їх вдома, що є прямою загрозою для мешканців, а 21% взагалі не знають, як поводитись із відпрацьованими елементами живлення.

Закономірно, що населення не знає, куди дівати маленькі хімічні бомби, адже це питання не вирішене ні на державному, ні на місцевому рівні.

- У місті нема організації чи підприємства, які би займались збором енергозберігаючих ламп та ртутновмісних приладів, - констатував начальник відділу екології. - В усьому західному регіоні працює тільки дві фірми – рівненська «Еко-хелп» і львівська «Еко-центр». Місцеві підприємства, установи, організації напряму мають заключати договори з цими фірмами щодо утилізації відпрацьованих небезпечних приладів. За минулий рік із Луцька в Рівне було відправлено 14900 люмінесцентних ламп, у Львів – 8900. Але багато невеличких фірм не укладають договорів на переробку, а просто викидають у смітник, у прибережні смуги річок, на стихійні сміттєзвалища. Ми проводили переговори з фірмами-утилізаторами. У Львові сказали, що за переробку однієї відпрацьованої лампи людині треба заплатити 4,5 гривні. Зрозуміло, що населення на це не погодиться, - продовжив Борис Сорока. - Пропозицій від Міністерства екології не надходить жодних, а на рівні регіону подолати проблему самотужки важко.

Наразі чиновники пропонують такий вихід: створити умови для підприємця, який готовий збирати лампи і батарейки у Луцьку.

- Треба дати доручення комунальному підприємству «Луцьксвітло», щоб облаштувати у їхніх складських приміщеннях пункт збору ламп, батарейок і всіх ртутновмісних приладів від населення, - запропонував начальник ековідділу. - Є попередня домовленість із фірмою з Рівного, що на безоплатній основі, за угодою про співпрацю у вирішенні екологічних проблем, вони централізовано забиратимуть ці відходи на переробку. Якщо вдасться все організувати, це буде перший конкретний крок.