Призер PinchukArtCentre зорганізував у Луцьку сучасний мистецький проект

Призер PinchukArtCentre зорганізував у Луцьку сучасний мистецький проект

Виставкова галерея Волинської організації спілки художників у Луцьку на тиждень перетворилася на такий собі ПінчукАртЦентр.

Автор: Людмила ШИШКО / Джерело: Відомості

Виставкова галерея Волинської організації спілки художників у Луцьку на тиждень перетворилася на такий собі ПінчукАртЦентр. Адже замість традиційних картин чи скульптур тут п’ятеро молодих художників - Сергій Торбінов, Ярослав Футимський, Стас Туріна, Антон Варга та Сергій Радкевич - представили свій проект сучасного мистецтва. Кожен із них виставив власну роботу, які разом об’єднує спільна ідея і назва - ентропія. 

- Поруч із матеріальним світом існує ще інформативний, - коротко пояснює суть експозиції Сергій Торбінов, - без якого неможливий розвиток сучасного суспільства. Людина виступає як учасник цього інформативного світу з усіма процесами, які безкінечно витікають з нього.

Все, що ми спостерігаємо, чуємо, відчуваємо - є не що інше, як накопичення та обробка інформації. Міра хаотичності інформації відома під поняттям ентропія. І саме її вплив на людську свідомість і загалом суспільство і є темою нашого проекту.

Тобто, кожна із робіт – це стан особистості художника, який перебуває в інформативному потоці. Таким чином митці передали свій внутрішній стан від впливу інформації - негативної або позитивної.

- Роботи відображають відчуття втоми від інформації, - пояснив Сергій Торбінов. - Саме такою є реакція на оточуючий інформативний світ.

Молоді художники запевнили, що мистецтво - це не обов’язково звична нам графіка, живопис, скульптура.

- Такі роботи, як правило, не продаються, - каже організатор експозиції Сергій Радкевич. - Це мистецтво заради мистецтва. Люди подивляться, щось сподобається, щось ні, щось сприймуть, щось залишиться незрозумілим, але якась реакція на все це все одно буде. Класичне мистецтво - це супер, але час рухається, і нам потрібно розвиватися, йти далі. Для Європи – це звичне явище, ми ж поки що відстаємо.

До речі, Сергій Радкевич – наш земляк, лучанин, починав вчитися живопису у волинських художників Кумановської та Гаврилюка. Закінчив Львівську академію мистецтв, брав участь у близько десяти виставках, а ще – отримав другу спеціальну премію у PinchukArtCentre. «Відомості» поцікавилися, як вдалося досягти такого успіху.

- Випадково потрапив до мистецького центру Пінчука, - розповідає художник, - якраз закінчував академію, і вирішив подати свої роботи на відкрите онлайн-голосування. Не вірив в успіх, бо роботи були на сакральну тематику, але виконані або на вулиці, або у замкнутих приміщеннях - у підвалах, горах, поряд з озерами. Намагався максимально задіювати природу, навколишнє середовище, виводити сакральні зображення за межі об’єкту, де люди їх звикли бачити, тобто у храмах. Я думав, ці роботи не сприймуть, але все вийшло навпаки. Тому тепер знаю, що і звичайній людині можна туди пробитися, без зв’язків і грошей. Тепер всіх, хто має цікаві роботи, заохочую, подавати заявки в PinchukArtCentre. Це цікава премія, тому що для презентації проекту надають можливості і кошти. Скажімо, на мій проект орієнтовно пішло до 30 тисяч гривень. Крім того, у журі були дуже відомі люди, художники.

Зараз Сергій живе і працює у Львові. Каже, що це місто йому підходить по енергетиці. Адже, за його словами, там «затишно, можна самому гуляти днями і ночами, думати, відпочивати».

Молоді художники подякували голові Волинської організації спілки художників Володимиру Марчуку за надану можливість виставити своє мистецтво у Луцьку.

Loading...