Чи потрібен у Луцьку оптовий ринок с/г продукції, якщо такий буде у Рівному?

У 2009 році уряд затвердив державну цільову програму зі створення оптових сільськогосподарських ринків. Очікувалося, що поблизу кожного обласного центру побудують оптовий ринок — загалом 25. Оптовий ринок с/г продукції покликаний скоротити шлях від виробника до споживача, витісняючи посередників, які штучно завищували ціни на продовольство. Та через рік Кабмін призупинив виконання програми, бо вона передбачає фінансову допомогу з держбюджету, а головний кошторис, як відомо, страждає на хронічний дефіцит. Водночас робота зі зведення ринків не припинилася. По-перше, вони належать приватникам, які, бачачи прибутки, знайдуть гроші для інвестицій. По-друге, всі ринки, які отримали статус оптових, торгують оптом і вроздріб, а відповідно, формується дві ціни.

У Мінагропроді запевняють, що в середньому ціна на плодово-овочеву продукцію, яка продається через ОРСП, на 40% нижча, ніж в інших мережах постачання продукції. Наразі оптові ринки вже працюють або будуються у містах-мільйонниках. У законі ж обґрунтована необхідність появи оптових ринків у всіх містах із населенням не менше 200 тисяч. Першим містом із населенням близько 250 тисяч, яке отримало сертифікат на спорудження оптового ринку (№9), стало Рівне. Рівняни радіють, адже отримали документ, що дозволяє починати реалізацію проекту, чого вони чекали майже рік. А найближчі сусіди — волиняни — про будівництво в області оптового ринку чують із 2009-го, та до конкретики досі далеко. Коли ж великий ринок з’явиться у Рівному (відкриття заплановане на березень 2013 року), то доцільність будівництва такого ж на Волині втратить актуальність, адже рівненський покриватиме радіус у 200 км.

— Об’єкт буде розташований на в’їзді в Рівне зі сторони Луцька, займе 10,5 гектара. Працювати буде лише вночі (до восьмої години ранку), тож конкуренцію роздрібним ринкам не створюватиме. Загальна вартість проекту — 19,5 мільйона доларів, — розповів директор Рівненського оптового ринку сільськогосподарської продукції Олександр Левшук. — Буде забезпечуватися чотири основні групи товарів: овочі та фрукти, м’ясо і м’ясопродукти, риба і морепродукти, мокра і суха бакалія, — таким чином покривається весь спектр продуктів. Операторів умовно можна розділити на дві категорії. Перші — дрібні та середні виробники, які зможуть у сезон приїздити на ринок і, навіть не маючи накриття чи павільйону, напряму здійснювати торгівлю. Друга група — професійні оператори, які працюють цілорічно, маючи в розпорядженні орендовані спеціально пристосовані приміщення — павільйони площею до трьох тисяч квадратних метрів. Ще практично не почавши будівництва, вже підписуємо попередні договори оренди.

Про оптовий ринок у Луцьку заговорили на початку 2009 року. Тодішній голова Волинської облдержадміністрації Микола Романюк казав, що для реалізації такого проекту потрібно приблизно 50 млн. доларів. На 2009-й обласна влада ставила собі завдання виділити земельну ділянку і розробити проект будівництва. Але виконано його не було, і тему, як кажуть, зам’яли. Коли на Волині змінилося керівництво, вона зазвучала по-новому. Заступник голови ОДА Віталій Карпюк на одній із нарад повідомив, що вже восени 2011 року на Волині запрацює оптовий ринок сільськогосподарської продукції. Торгові майданчики, овочесховища і склади розмістяться на площі 14 гектарів поблизу обласного центру. Проект реалізовує приватний інвестор. Але поки, хоча від анонсованої дати минуло не менше трьох місяців, результату не видно.

— Питання в роботі, — запевнив начальник головного управління агропромислового розвитку ОДА Юрій Горбенко. — Для того, щоб отримати підтримку з державного бюджету, потрібно налагодити партнерство з бізнесом. Є місцеві інвестори, які зараз розглядають перспективи будівництва оптового ринку на околиці Луцька. Оптовий ринок — це цілий комплекс, склади, холодильники, для нього потрібна площа до 20 га.

Поки на Волині довго запрягають, на Рівненщині приступають до будівництва.

— Виникає питання конкуренції з Луцьком, — слушно зауважує Олександр Левшук. — З погляду логістичного плеча ринок працюватиме у радіусі 200 км, а Луцьк знаходиться за 70 км. Але, думаю, Волинь повинна мати власний оптовий ринок. Рівненські оператори можуть бути в Луцьку й навпаки, бо це вигідно для бізнесу.

Так, бізнес знайде свої вигоди. Але чи отримають прибуток на оптових ринках селяни та дрібні фермери? Адже ринки ці, попри фінансову допомогу з держбюджету, належать приватникам.

— У цьому полягає українська особливість, — каже керівник напрямку «Розвиток ринкової інфраструктури» проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко. — Тому що в усьому світі більшість оптових ринків належить або об’єднанням виробників сільськогосподарської продукції, або органам муніципальної влади. Практикується і змішана форма власності: на таких ринках створюються ринкові комітети, до яких входять представники органів місцевої влади і сільгоспвиробників. Спільно вони узгоджують усі питання, формують політику діяльності ринків. Тоді як усі без винятку українські оптові ринки є приватними. І виробники сільськогосподарської продукції на них фактично є клієнтами. Вони змушені діяти за правилами власників ринків, які не завжди відповідають їхнім інтересам.