Середній українець: бідний патріот, проте щасливий

Середньостатистичний українець середнього зросту, має сім’ю, дитину, живе у «двушці»... Він патріот, незважаючи на те, що заробляє трохи більше двох тисяч гривень. Він випиває 300 чашок кави на рік і 4 місяці не платить за комунальні послуги. Зустрічайте, ось він — середній українець!

Звичайно, образ типового українця, зібраний газетою «Сегодня», не є канонічним. Адже для того, щоб створити цю людину, журналістам довелося перерити купу статистичних даних та досліджень Держкомстату, облстатів, соціальних інститутів та інше.

Але журналісти постаралися зібрати не тільки фізичний, але й психологічний портрет середнього українця, тому щось рідне в ньому зможе знайти кожний.

Отже, середній українець — невисока жінка за 30, яка не довіряє проституткам і політикам, на жаль, без вищої освіти.

В Інституті демографії НАН України зазначили, що дурним наше суспільство назвати не можна.

Як розповіли у відділі проблем якості демографічного процесу інституту, об’єктивну інформацію щодо освіти дає тільки перепис населення (наступний планується в 2012 році). Останній був у 2001-му, і за його результатами велика частина українців не має вищої освіти.

«Зараз серед молоді підвищився інтерес до вузів, але так виходить, що, працюючи на будівництві, можна одержувати не менше грошей, а може, й більше, ніж кваліфікований інженер. І прагматична молодь не втрачає 5 років, а йде відразу працювати», — пояснює старший науковий співробітник Світлана Аксьонова.

І все ж середній українець, що одержує середню зарплату і витрачає велику її частину на їжу, щасливий!

Гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто зауважує, що нічого дивного в цьому нема.

«Щастя залежить від співвідношення того, чого в людини немає, і з її бажаннями, — пояснює він. — На це зазвичай впливає ситуація в нашій країні в порівнянні з іншими державами, але більш за все ці бажання пов’язані з близькими людьми, знайомими. Тобто, якщо всі друзі купили квартиру, а ти ні — ти нещасливий. Якщо у вас все на рівні з іншими, то вас нічого не турбує».

«Що стосується патріотизму — це природний стан людини. Людина, у першу чергу, патріот не географії, на якій сталася криза, а людей, які її оточують. Адже недаремно людина, що їде за кордон, почуває себе самотньою», — додає він.

Подарунки і забобони

Середньому киянину 40 років. У нього є вища освіта, але працює він не за фахом — як правило, у сфері нерухомості та послуг (магазини, салони).

Заробляє 3293 гривні на місяць, які витрачає на «комуналку», їжу і побут: стрижку, хімчистку і т.д.

Більше 2 тисяч гривень на рік киянин викладає на подарунки. Забобонний. Він вдягається на ринку, відпочиває в Криму та Туреччині. Одружений, має одну дитину. Живе з родиною в двокімнатній квартирі. У нього є мобільний телефон, домашній комп’ютер.

Темп життя змушує киянина харчуватися у фастфудах, а нерви — палити. Кілька разів на рік ходить у театри та кіно. Говорить російською мовою, хоча рідною вважає українську.

Картопля і будинок

Типовий житель Дніпропетровська спілкується російською мовою й однозначно вважає її рідною. Йому 42 роки. Він має неповну вищу освіту, причому економіста. Середня зарплата в Дніпрі — 2283 гривні.

Житель Дніпропетровська одружений, має дитину. Основну частину грошей витрачає на їжу — переважно на овочі, намагаючись заощаджувати на м’ясі. Улюблена страва — картопля.

Авто, за даними ДАІ, у жителів Дніпра немає, так що немаленька стаття витрат у них — витрати на громадський транспорт. Улюблене дозвілля — сидіти вдома. Там є комп’ютер та Інтернет, за якими проводиться не менше 4 годин на день, ще кілька годин — перед телевізором. Раз на місяць такий українець ходить в кіно, а раз на два місяці — у театр.

Багато кави і «Жигулі»

Жителю Львова — 40 років, він заробляє близько 1700 гривень на місяць, але завжди знаходить можливості додаткового «лівого» доходу. Одержує передачі від родичів-заробітчан і продуктову підмогу від сільської рідні.

У нього двоє дітей, дружина-господарка. По святах надягає вишиванку, зберігає вдома Біблію і томик «Кобзаря» Шевченка. Поважає Бандеру.

Не поспішає, подовгу сидить із приятелями в «кав’ярнях» за «філіжанкою кави» з чарочкою коньяку. Взагалі, п’є багато кави.

Щонеділі вранці обов’язково ходить до церкви. Шанує всі релігійні свята, вірить у прикмети. Живе у 2-кімнатній квартирі в місті, має недорогий мобільний телефон і їздить на «Жигулях».

Питущий азартний Денис

Одесит молодий, йому близько 25 років. Як би іронічно це не звучало, але у Південній Пальмірі практично кожен 9-й шатен середньої статури на ім’я Денис Володимирович Іванов (принаймні так стверджують у місцевих паспортних столах).

Має дитину, одружений. Працює в транспортній сфері, офіційно одержує 1977 гривень. Є мобільний телефон, автомобіль ВАЗ «копійка» або «сімка». Знає англійську.

Дозвілля проводить у кафе, кілька разів на рік відвідує театри. Любить свинину, сир, бринзу, молоко. З алкоголю віддає перевагу пиву, до пива — сигаретка. Вдягається на ринку й у магазинах середнього класу. Азартний і часто закохується.

Клуб підстаркуватих джентльменів    

За середнім віком Україна попадає в ряд найстаріших країн світу. Такими даними оперує Центральне розвідувальне управління США.

У своїй статистиці про популяції планети вони розбили світ на вікові сектори за середнім віком: до 20 років, від 20 до 25, від 25 до 30, від 30 до 35, від 35 до 40 і 40+.

Ми зі своїми 40,1 роками потрапляємо в число останніх. Серед сусідів України — Канада, Фінляндія, Швеція, Німеччина, Італія, Чехія, Австрія, Іспанія, Британія і Японія.

Дещо молодша Росія, середній вік у якій трохи не добирає 39 років, а також Польща, Білорусь, Румунія, Франція, Австралія, США. Приблизно на п’ять років менше середньому китайцю, аргентинцю, чилійцю та жителю Гренландії.

Середній вік 25-30 у Бразилії, Мексики, Алжира і Марокко, Туреччини, Ірану, Казахстану, Монголії, Індонезії, Індії. Ще молодші (20-25) Південна Африка, Ліберія, Єгипет, Саудівська Аравія, Пакистан і Узбекистан.

Зовсім юний середній житель у більшій частині Африки (наприклад, Уганда, Нігер, Малі, де середній вік коливається близько 15 років!), і в Афганістані, де великі показники народжуваності й смертності.

Усього ж світовий середній вік складає 28,4 роки, у жінок — 29 років, а в чоловіків — 27,7.

Секс по-українськи

Незважаючи на те, що наша нація не наймолодша, сексуальної енергії їй не позичати! За даними компанії «Durex», що займається виробництвом презервативів, українці в середньому займаються сексом 108 разів на рік. А середній показник у світі — 103 рази.

За даними фармацевтичної компанії «Bayer Scherin Pharma», наші чоловіки, яким за 30, набагато сексуально активніші за європейців. У цьому віці українці приділяють інтимному життю 4-18 годин на рік, коли наші сусіди по континенту 2-9, і задовольняються разом на тиждень, коли нам потрібно мінімум два!

Цією нехитрою, хоча приємною і корисною справою українці легко заміняють заняття спортом, що здебільшого ігнорують. За даними «Research & Brandihg Group», більше 50% українців за 2009 рік жодного разу не займалися спортом.

Не любимо ми і читати. Книги в Україні купують лише 40-45% населення, половина з них не більше 10 книг на рік. Для порівняння: у Чехії, наприклад, за рік купують 15 книг. А за даними Книжкової палати України, торік на одного українця прийшлося 1,22 книги і брошури. При цьому в Іспанії, приміром, 7,8 книги, а в Росії 4,5.

Українська кишеня

Компанія «Research & Branding Group» наприкінці минулого року провела дослідження. Воно показало, що за минулий рік витрати на багато статей бюджету в українців виросли.

Якщо на початку 2009 на харчування і напої українці витрачали близько 790 гривень бюджету на місяць, то до кінця минулого року ця сума зросла до 972.

На побутову хімію, предмети гігієни і косметику витрати виросли з 144 до 294 гривень. На одяг і взуття — з 411 до 508 гривень, дозвілля і розваги — лише з 222 гривень до 255.

Але до їжі українці стали підходити більш вибірково, скорочуючи споживання дорогих продуктів і «баловства», як то м’ясо і м’ясні вироби (42 і 37% опитаних відповідно стали їсти менше), морепродукти (30%), 33% українців стали рідше їсти солодощі, і стільки ж — пити алкоголь.

Палити країна не кинула, але перейшла на дешевші марки сигарет. Та ж ситуація з чаєм, кавою, рослинною олією.

При опитуванні дві третини респондентів зазначили, що їх не задовольняє якість продуктів харчування, щоправда, задоволеність опитаних залежала від їхнього статку (чим вищий статок, тим більша задоволеність). Найбільшу підозру у людей викликають м’ясні і молочні вироби, фарш, риба і консерви (40, 32, 23, 10 і 9% опитаних відповідно).

На думку економіста інвестиційної компанії «Astrum» Олексія Блінова, українці стали витрачати більше з двох причин: перша — криза справді пішла на спад, у результаті чого багато хто знайшов роботу або повернувся на старе місце з неоплачуваної відпустки, друга — через інфляцію ціни виросли в середньому на 10%, а на продукти і побутову хімію навіть більше — до 50%.