Сьогодні: 12.03.2010 19:12
Розмір тексту

PR від ПР: іноді краще мовчати

PR від ПР: іноді краще мовчати
Зі школи всі пам’ятають формулу площі круга – πR2. А от ПР2 – це формула того порочного кола, в яке сама загнала себе ПР – Партія регіонів: «ПР помножити на PR дорівнює ПР2». Адже останні дії фракції ПР у парламенті і останні месиджі її лідера Януковича є голісіньким, чистісіньким, не скаламутненим ані пилинкою реальності піаром. Образливо за електорат «донів» – його явно тримають за дурне бидло, яке з легкістю «схаває» відвертий інформаційний «порожняк».


Минулої п’ятниці «регіонали» зірвали сесійний день, оскільки у четвер їхній законопроект щодо підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму був лише прийнятий у першому читанні. А фракція щосили робила вигляд, ніби хоче негайно ощасливити український народ новими захмарними цифрами. Мовляв, не приймете у п’ятницю нову «мінімалку» – не дамо, гади, працювати!

Щоправда, секретом українського парламентського Полішинеля був той факт (відзначений практично усіма виданнями), що блокували трибуну «дони» зовсім не з великої любові до народу.

Просто боялися, що Тимошенко таки протягне через сесійну залу кадрові ротації в уряді, про які говорилося вже зо три місяці (нарешті з’явилися голоси).


І покаже, хто в українському домі (і парламенті) господар. Для ПР це було б гострим ножем в одне вразливе тілесне місце, оскільки перекреслювало б їхні плани дестабілізації становища у державі через парламентсько-урядову кризу напередодні президентської виборчої кампанії. До того ж вони ризикували уже вкотре постати перед країною невдатними лузерами: «ширку» завалили – а тепер коаліція і без них обійшлася!

А от якщо реалізувати на ділі той законодавчий піар, який підготували «регіонали», то це було б актом не великої любові до народу, а апофеозом ненависті і шкідництва стосовно цього самого народу. Просто дивно читати слова Януковича з вечірнього ефіру 28 червня на ICTV: «Якщо першого липня ми почнемо з прийняття закону про соціальний захист населення, тобто підвищення мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, ми тоді можемо сказати, що з першого липня ми почнемо ці виплати і ми виконали свій обов’язок перед населенням».

Вікторе Федоровичу! У чому ваш обов’язок перед населенням? Розкрутити новий маховик інфляції і довести нещасне населення до повного зубожіння у період жорстокої економічної кризи? Як ви там сказали? «12 мільярдів гривень – це не ті кошти, про які можна сьогодні вести мову». По-перше, ваш однопартієць Олександр Єфремов каже, що не 12, а 13,5 на півроку, ви там домовтеся між собою щодо чисел. По-друге, урядові економісти називають мало не втричі вищу цифру. Нарешті, по-третє, у державному бюджеті кошти на таке значне підвищення соціальних стандартів не передбачені.

Де взяти ці немалі гроші, навіть якщо йдеться «лише» про 12 млрд. грн.?

Нагадаю, тріскучо-піарний законопроект від «не гонящих порожняка» передбачає підвищення вже з липня 2009 року прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 липня – 808 гривень, з 1 жовтня – 848 гривень. Для дітей віком до 6 років: з 1 липня – 727 гривень, з 1 жовтня – 764 гривні. Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня – 930 гривень, з 1 жовтня – 977 гривень. Для працездатних осіб: з 1 липня – 860 гривень, з 1 жовтня – 900 гривень. Для осіб, які втратили працездатність: з 1 липня – 644 гривні, з 1 жовтня – 674 гривні.

Янукович видав в непрямому ефірі відповідь, гідну Поліграфа Поліграфовича Шарикова: потрібно спрямувати кошти кредиту МВФ на підвищення рівня мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. Тут можливі два пояснення. Або головний опозиціонер не хоче приходити до влади у 2010 році, оскільки після таких «цільових призначень» він ніколи не отримає ані цента від міжнародних фінансових організацій (між тим, на 2010 рік потрібно буде 12х2=24 мільярди гривень. І де їх брати у країні, розореній кризою?) Або ж «тому що Лідер» безвідповідально плете пустопорожні піарні нісенітниці, чудово знаючи, що вони не будуть реалізовані.

Скажімо прямо: виплатити намальовані «регіоналами» суми можна лише одним способом – увімкнувши друкарський верстат. Тим самим буде ініційований такий сплеск інфляції, який просто доб’є економіку, а людей перетворить, як на початку 90-х, на жебраків-мільйонерів.


Тому смішно було чути камлання Януковича про те, що він не розуміє, як БЮТ та блок Литвина, які не підтримали вікопомний законопроект ПР, підуть на вибори. «З чим вони підуть на людей, як вони будуть дивитися в очі, я не знаю». А от мені незрозуміло, у якого Сірка позичить очі не шанований мною Віктор Федорович, коли почне заправляти своїм виборцям такого піарного арапа.

Адже є піар – і піар. Коли гоголівський Хлестаков корчив із себе неймовірно високого чиновника із самого Петербурга, то він цим піаром лише трохи почистив кишені провінційним казнокрадам і хабарникам. Не дуже й шкода. Але піар Януковича може призвести просто до економічної катастрофи і вичищення кишень 90% нації. Вочевидь, тишком «Лідер» від початку мав сподівання, що закон не набуде чинності. І після того, як у середу законопроект не пройшов друге читання, «регіонами» без будь-яких пояснень продовжили блокування трибуни вже під іншим приводом – вимагаючи відставки міністрів Луценка та Вакарчука.

Панове «регіонали», направду є дуже простий шлях до пропонованого вами підвищення мінімальної зарплати та мінімального прожиткового мінімуму. Нехай ваші ахметови, фірташі, колесникови, пригодські іже з ними виведуть з офшорів невелику часточку тих десятків мільярдів доларів, які вони на надприбутках і надексплуатації своїх робітників поприводили туди до кризи. От тоді жити стане краще, стане веселіше. Проте шлях цей є завідомо нереальним. Як же ж мільярдерам розстатися з «кревними»? Це вам не піар, який коштує лише проплаченого телеефіру та газетних шпальт. Поки що олігархи-«регіонали», посилаючись на кризу, навпаки десятками тисяч виставляють за ворота заводів і фабрик працівників. Тих, хто голосував за них у 2004, 2006, 2007 роках.

Якщо ці люди усвідомлять всю дурість та нещирість піару ПРу, більше не проголосують.

Ще один вияв піару ПР – постійні заклики до якнайшвидших одночасних президентських та парламентських виборів. Про це Янукович говорив і на ICTV, і на «Інтері», це він повторив і сьогодні в Луганську. І знову-таки йдеться про чистісінький піар. Навіть Ющенко, який так мріяв про такі «одноразові» вибори, мусив визнати, що ініціатива у проголошенні дострокових парламентських виборів може, за Конституцією, виходити лише від парламенту. А за два з хвостиком тижні вступить у дію конституційна норма, яка забороняє призначати дострокові парламентські вибори за півроку до президентських. Тому і «чисто президентський» міністр юстиції Оніщук мусив визнати, що шанси на дострокові парламентські – нульові.

Очевидно, «регіонали» сподіваються: якщо і не буде дострокових виборів, то самі розмови про них дестабілізують ситуацію в суспільстві, знизять легітимність парламенту та уряду.

На ділі ці розлогі і нудні балачки по телеящику лише підтвереджують: якщо Донбас і не жене порожняк, то його у великих кількостях жене «найбільший дон». І сам себе перетворює на політичного блазня. Який сенс начальнику виборчого штабу Януковича Миколі Азарову говорити немало правильних з економічної точки зору речей, якщо вони девальвуються недорікуватим піаром «тому що Послідовного» та всяких інших сухих та шуфричів?


Схоже, що з цього порочного кола «ПРхPR=ПР2» регіоналам вже не виборсатися. І їхній сьогодні доволі високий рейтинг проживе рівно до того дня, коли люди зрозуміють, що зовні солідні донецькі дяді воліють лише нести з екранів піарні дурниці. А реально працювати над виведенням України з тяжкої кризи, підвищенням добробуту українців анітрохи не збираються.
За матеріалами: 4post.com.ua
Прокоментуйте новину

Ім’я

Ел. пошта (не відображатиметься на сайті)

Введіть цифри з зображення
Do you robot?