Обсяг депозитів в Україні вийшов на докризовий рівень

Українці знову повірили в банківську систему. Принаймні, порахували, що зберігати гроші у вітчизняних фінансових установах не так небезпечно, як роком раніше.

У підсумку банки не тільки повернули собі втрачені в 2009 році 29,8 млрд. грн., але й додатково залучили ще 6,5 млрд. Причому з 36,3 млрд. гривень, які в першому півріччі потрапили на депозити, 29,1 млрд. належали населенню. За словами банкірів, такий сплеск інтересу до зберігання грошей у банках спостерігався тільки в першій половині 2008 року, коли люди віднесли туди 29,6 млрд. грн.

«Мої знайомі з початком кризи не могли забрати гроші з банків, тому я намагався зберігати заощадження вдома. Однак за цей рік я просто втомився смикатися й боятися зайвий раз виїхати з дому на вихідні. У нас не такий уже благополучний район, та й МВС неодноразово говорили про почастішання квартирних крадіжок», – розповідає киянин Ігор, який відніс два місяці назад гроші в банк.

Крім побоювань, пов'язаних із крадіжками, депозитний бум підштовхнула ймовірність знецінювання грошей через інфляцію. Експерти також стверджують, що в українців практично немає альтернативи – інші інструменти вкладення обіцяють ще більші ризики.

Обережність перемогла

Якби криза в 2010 році розвивалася тими ж темпами, що й на початку 2009-го, ні про який ріст депозитів не було б і мови. Аналітик інвестиційної групи «Сократ» Олександр Салівон певен у тому, що поступове відновлення фінансових показників банків (у першім півріччі їх чистий збиток скоротився на 42%, а промисловість виросла на 12%) повернуло віру в економіку, а виходить, і в банківську систему. «Крім того, люди пам'ятали, що проблеми в банківському секторі почалися з падінням гривні. Відповідно, коли вони побачили, як Нацбанк поступово зміцнює гривню, причому її курс росте хоч повільно, але стабільно, логічно було зробити висновок, що проблеми закінчилися», – говорить голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. Свій внесок у зміцнення довіри до фінансової системи внесли й самі банки. «Нам потрібно було повернути загублені депозити. Тому банки всіляко намагалися відновити репутацію галузі – багато вкладали в рекламу, намагалися, щоб у банкоматах завжди можна було зняти гроші, і за винятком дрібних і проблемних банків без заперечень віддавали депозити споживачам», – описує стратегію колег заступник голови правління банку «Контракт» Павло Кропивин.

У дійсності, як вважають експерти, головна заслуга банків не в рекламних бюджетах, а в тому, що вони залучили клієнтів зростаючими ставками. «На початку року можна було покласти гроші під 25-26%. Інших таких пропозицій заробити на своїх грошах не було, і багатьох людей це спокусило», – переконана керівник відділу аналітики банківських послуг для приватних осіб компанії «Простобанк Консалтинг» Мирослава Гудзе, що поклала у квітні свої заощадження на банківський рахунок. Втім, саме у квітні ставки стали падати. Банки не змогли придумати, куди направити отримані засоби, і стали знижувати відсотки для вкладників. Однак українців це не занадто злякало – у травні рахунку банків поповнилися 3,4 млрд. грн., а в червні – 6,2 млрд.

Маховик буде розкручуватися й далі. «Більше половини населення України усе ще не довіряє банкам, тому з поліпшенням економічної ситуації буде збільшуватися й клієнтська база. Не варто забувати, що Україна лише недавно переступила рубіж масового використання населенням банківських послуг і поступового скорочення обороту готівки. Є куди рости», – пояснює керуючий партнер інвестиційної компанії Investohills Андрій Волков. Крім побоювань із приводу схоронності заощаджень, до розміщення грошей у банках українців підштовхує зростаюча інфляція (12,3% за 2009 рік) і відсутність споживчого кредитування. «Ті, хто збирав гроші на перший внесок або планував узяти в банку відсутні засоби на квартиру або машину, зіштовхнулися з тим, що цих грошей не вистачає, а більше взяти нема де. І краще вже тримати їх у банку, ніж вдома під матрацом», – певен Павло Кропивин.

Втім, віддаючи гроші в банк, українці намагаються максимально себе убезпечити. «Я вибрала піврічну позику з можливістю вільно розпоряджатися своїми засобами», – розповідає Мирослава Гудзе. Так само чинить більшість співвітчизників. За словами голови правління Укрсиббанку Сергія Наумова, в основному гроші кладуть на три або шість місяців і рідко хто зважується на річний внесок. Не підкуповує вкладників навіть те, що за «довгі» депозити вони одержують на 2-3% більше.

Альтернатива з валідолом

«Банкіри зробили все для того, щоб показати безальтернативність депозитів у кризу. Однак у жодному банку ви не заробите стільки, скільки в інвестиційному фонді – 2-3% у тиждень», – говорить президент компанії КІНТО Сергій Оксаніч. Активно вкладаючи гроші в банки, українці поки дуже обережно ставляться до альтернативних способів заробити. «Людьми рухає не жадібність, а обережність. У депозитів є гарантія прибутковості, можна точно порахувати, скільки й коли ви зможете заробити, якщо не буде форс-мажорів. Усі інші інструменти вкладень сумнівні – нерухомість неліквідна, а відкриті інвестиційні фонди або інститути спільного інвестування поки не особливо зрозумілі людям, та й значно більш ризиковані», – пояснює фінансовий експерт Олег Морква.

Вклавши гроші в акції українських підприємств на початку року, до квітня можна було заробити додатково 40% від вкладеного. А от помістивши туди гроші у квітні, коли через проблеми з євро й падіння західних ринків український фондовий ринок теж почав падати, інвестор залишився б у збитку. Крім того, прибутковість інвестфондів зараз відрізняється в рази – наприклад, за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, у червні місячна прибутковість відкритих інвестфондів коливалася від плюс 4,8% до мінус 8,8%. «Люди не хочуть ризикувати навіть заради більш високих доходів. Це дуже характерно для післякризового періоду», – запевняє аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Анастасія Туюкова. Через такі побоювання, за даними Олега Моркви, на двох українських фондових майданчиках денний оборот не перевищує 100 млн. грн., хоча до кризи він був у кілька разів більшим.

На думку експертів, поки ситуація в Україні не стане стабільною настільки, що вкладники в інвестиційні фонди не будуть хапатися за серце при кожному стрибку на ПФТС, зберігати гроші в основному будуть на депозитах. «Витиснення депозитів інструментами фондового ринку й страхуванням життя, як у розвинених країнах, у нас стане можливим років через 7-10», – дає свій прогноз Андрій Волков.

Наталія Гузенко