Лікарі будуть зацікавлені у пацієнтах, бо за них платитимуть гонорар

Про реформу медицини говоримо понад 10 років. Та цього року до реформування галузі наблизились упритул, оскільки глава держави доповнив законопроекти, які роками «зависають» у парламенті, своєю «Програмою економічних реформ України на 2010-2014 рр.», де цілий розділ присвячено пертурбаціям медичного обслуговування. Крім того, Мінохорониздоров’я передало у Кабмін проект закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», який, за планами чиновників, почне діяти з 2013 року.

Спершу — про наболіле і нашуміле, тобто про медичне страхування. МОЗ пропонує зобов’язати роботодавців вносити щомісяця відсоток (на рівні 3-5%) від зарплати кожного працівника у Фонд медичного страхування. Причому ці суми роботодавець повинен буде виплачувати сам, а не віднімати з зарплати працівника. За офіційно безробітних, дітей і пенсіонерів медичну страховку сплачуватимуть місцеві бюджети.

Якщо у вас буде медполіс, ви зможете отримати: первинну медичну допомогу, поміч при вагітності й пологах, пролікувати всі види захворювань, отруєнь, травм, включаючи операції, планові огляди, лікування й протезування зубів, отримати щеплення від захворювань, у тому числі сезонних. Є перелік послуг, що апріорі визначені як платні: видача всіх видів довідок (на керування автомобіля, придбання зброї, одержання віз), лікування СНІДу, наркоманії, психічних захворювань, лікування в санаторіях і за кордоном, трансплантація органів, проведення експертиз (судових, психіатричних, патологоанатомічних).

Цікаво, а якщо роботодавець, приміром, приватний підприємець чи маленька фірма, не зможе додатково доплачувати за медполіс, то його працівникові відмовлять у лікуванні?

Голова комітету ВР з охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва переконана, що повністю перекласти тягар оплати за медичні послуги на роботодавця не вийде, бо ніхто відраховувати внески з реальних зарплат не буде. А введення додаткових відрахувань стане ще одним стимулом для роботодавця перевести зарплати «у тінь». Але на ці зауваження ті, хто приймає закони, поки не зважають, адже в нашій країні багато нововведень запроваджується за принципом «авось приживеться».

Ще одна палиця з двома кінцями — реформа медичного обслуговування за Програмою Президента, яку зараз активно обговорюють в обласних та міських управліннях охорони здоров’я по всій країні — приміряють її до місцевості. Необхідність впровадження її аргументується такими проблемами: «згідно з даними офіційної статистики, витрати населення перевищують третину від загального обсягу фінансування галузі (40% у 2008 році) і здійснюються безпосередньо під час одержання медичних послуг (хоч би посоромились це писати, адже медицина у нас безкоштовна! — авт.). Причинами є відсутність мотивації медичних кадрів до якісної праці; неефективне використання бюджетних коштів. 86% бюджетних коштів, що виділяється на охорону здоров’я, йде на утримання медичних закладів та оплату праці лікарів».

— Найперше медичні заклади буде поділено на три рівні: первинна медико-санітарна допомога (фельдшерсько-акушерські пункти, сільські лікарні, які буде об’єднано на рівні району або міста), вторинна (спеціалізована) і швидка медична допомога на обласному рівні, третинна (спеціалізована високотехнологічна) допомога — на обласному й державному рівнях, — пояснив начальник управління охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації Ігор Ващенюк. — Медичні заклади працюватимуть на контрактній основі. Створено районні управління охорони здоров’я, поки вони формальні, бо не мають повноважень і фінансування, але в майбутньому саме вони мають стати замовниками послуг лікарень.

Щоб зробити медичні послуги доступнішими, ініціатори реформи думають над створенням центрів первинної медико-санітарної допомоги і госпітальних округів.

— Відбудеться укрупнення, вже не буде маленьких відділень на 5-10 ліжок, бо вони неефективні, — зауважує Ігор Ващенюк. — До складу центрів первинної допомоги ввійдуть заклади загальної практики/сімейної медицини та ФАПи, що обслуговуватимуть окремий сільський район або місто з населенням від 30 до 100 тисяч осіб. Має діяти принцип — куди людина звернулася по допомогу, за нею туди мають надійти кошти. Зараз же фінансування відбувається за місцем проживання і нема механізму взаєморозрахунків між медзакладами.

Щоб мотивувати медиків до роботи, зміниться принцип нарахування їхніх заробітків. Він матиме два складники: постійний (на основі єдиної тарифної сітки) та змінний — залежно від обсягу і якості наданої медичної допомоги. Фактично лікарям платитимуть гонорари за прийнятих пацієнтів.

— Якщо до лікаря записуватиметься більше людей, відповідно, він отримуватиме більше, — розтлумачує Ігор Ващенюк. — Надавати стаціонарну допомогу лікарням теж стане вигідно, тому вони боротимуться за пацієнтів. Відповідно, покращиться ставлення, якість обслуговування.

Розібратися у цій катавасії, чесно кажучи, важкувато. Народ не дуже схвально сприймає експерименти над собою, особливо коли йдеться про найголовніше — здоров’я. Взяти хоча б найсвіжіший приклад: дві «допомоги» у Луцьку — швидка і невідкладна.

Реформа медичного обслуговування невпинно наступає. До кінця цього року під неї підведуть законодавчу базу (зміни до Бюджетного кодексу, Закону України «Про засади законодавства про охорону здоров’я» та прийняття Закону «Про лікувально-профілактичні заклади й медичне обслуговування населення»). До кінця 2012 року пропоновані зміни мають апробувати на двох пілотних регіонах (їх поки не називають). Але є підстави припустити, що реформа може запрацювати швидше і по всій Україні.

— Я вважаю, що не треба пілотних регіонів, ми й так занадто довго говоримо про цю реформу, — каже начальник Волинського обласного управління охорони здоров’я. — Я прихильник такої стратегії: краще гірший закон, але вчасно, ніж ідеальний, та запізно.

Ще один варіант — українцям запропонують лікуватися у приватних клініках, розвитку яких сприятиме Кабінет Міністрів. Це найсвіжіша «медична» заява Прем’єра Миколи Азарова. «Ми будемо залучати приватні інвестиції, і вже про це думаємо. Ми готові виділяти ділянки під будівництво приватних клінік, готові сприяти у здешевленні кредитів і будемо шукати інші механізми», — сказав він. При цьому Азаров підкреслив, що ті медичні установи, які будуються за рахунок коштів держбюджету, зобов’язані надавати свої послуги безкоштовно. От і спробуй зрозумій ту владу, яка суперечить сама собі.

Ольга ЮЗЕПЧУК